Про це йдеться у спільному дослідженні Планового бюро житлового середовища (PBL) разом із WUR-Вагенінген щодо природоохоронної політики останніх десяти років.
У 2013 році держава та провінції уклали так званий «Природний пакт»: децентралізацію природоохоронної політики від державного рівня до провінцій. Метою цього було покращення біорізноманіття. За прогнозами, мета не буде досягнута до кінця 2027 року. Це зокрема пов’язано з тим, що реалізація нових природних територій відбувається на основі добровільності та готовності співпрацювати.
Щодо відновлення природи було погоджено, що необхідне більше зусиль для відновлення екологічної системи. Але останнє накопичення політик у Національній програмі сільської місцевості (NPLG) ускладнило та навіть затримало виконання природоохоронної політики, йдеться у висновках дослідників.
Відновлення природи вимагає, окрім належного управління та розширення площ, більшої уваги до відновлення екологічних систем. Це, серед іншого, потребує спільного бачення майбутнього, яке ще повинно бути розроблене у багатьох регіонах.
Досягнення природоохоронних цілей через регіональні процеси вимагатиме «адміністративної прихильності та політичної сміливості» від провінцій та держави через численні конфлікти інтересів, оскільки одночасно мають досягатися й інші цілі (клімат, сільське господарство, водні ресурси).
Для досягнення цілей Natura 2000 потрібні радикальні зміни у сільськогосподарських практиках, наприклад перехід до екстенсивного або природоінклюзивного сільського господарства, - одна з рекомендацій.
Фермери потребують не лише чіткості щодо того, що від них вимагається, а й фінансової підтримки та адаптованого законодавства від держави чи провінції. Це особливо стосується аграрних підприємств поблизу природоохоронних територій, - переконані дослідники PBL та WUR.