Однак існують значні відмінності між секторами. Тваринництво має більший борг у порівнянні, наприклад, з рослинництвом. Свинарі часто мають вищі витрати на виробництво і зазнають більшого тиску через коливання ринкових цін. З іншого боку, рослинницька продукція має нижчі витрати та стабільніші врожаї.
Щодо боргового стану сільського господарства, з 2018 року спостерігається зменшення загального боргового навантаження. Минулого року загальний борг становив 263 мільярди крон, що є значним зниженням у порівнянні з піковим роком 2010, коли борг сягав 355 мільярдів крон. Це зниження зумовлене насамперед низькими відсотковими платежами та рефінансуванням фіксованих кредитів з плаваючою ставкою. Завдяки цьому багато аграрних підприємств змогли знизити свої витрати на відсотки та зменшити борги.
Огляд річних доходів підвищеного рівня приходить у несприятливий для данського сільського господарства і тваринництва момент. На політичному рівні наразі тривають дебати щодо розміру майбутнього податку на CO2 на сільськогосподарську продукцію. Цей новий збір покликаний зменшити забруднення повітря і води, а також вплив на клімат.
Хоча цей податок на CO2 вважається з екологічної точки зору необхідним, він викликає опір серед сільськогосподарського сектору. Фермери стверджують, що це збільшить їхні виробничі витрати і послабить їх позиції. Аграрні організації закликають до повної компенсації майбутнього зниження вартості сільськогосподарських земель та підприємств, які повинні скорочуватись.
Критики вказують, що сільське господарство і тваринництво за останні десятиліття мало зробили для захисту навколишнього середовища та відновлення природи, і саме завдяки цьому вони змогли накопичувати і збільшувати свої статки. За їхніми словами, нові дані свідчать про те, що фермери цілком здатні сплачувати цей новий податок на CO2.