На кліматичному саміті ООН у Мадриді панує пригнічений настрій після майже двох тижнів переговорів, оскільки узгодження щодо обмеження глобального потепління досі не досягнуто. Економічно сильні країни не хочуть відмовлятися від своїх існуючих старих квот на викиди, а також фінансування нової кліматичної політики залишається предметом дискусій.
Але, як і на багатьох попередніх кліматичних конференціях, потрібне продовження для досягнення домовленості. Обговорення застрягло на статті 6 Паризької кліматичної угоди (2015 року). Цей пункт передбачає впровадження ринкових механізмів для торгівлі викидами – «правами на забруднення повітря», як це називає екологічний рух. На минулорічному саміті COP24 у польському Катовіце також не було ухвалено правил для такої глобальної торгівлі вуглецевими квотами.
Також думки щодо кліматичних амбіцій розділилися. Різні сторони, зокрема Європейський Союз і вразливі країни, наполягають на чіткому заклику підвищити цілі зі скорочення викидів парникових газів у 2020 році. Але інші країни гальмують цей процес. Один із прихильників такої міжнародної торгівлі, нідерландський євродепутат Бас Айкгаут (Зелені) закликав до жорсткіших критеріїв для більш ефективної протидії глобальному потеплінню.
Дотепер досягнуті домовленості однозначно не сумісні з цілями Паризької кліматичної угоди. Тоді країни погодилися обмежити потепління Землі 2 градусами, бажано – 1,5 градуса. За нинішнім рівнем забруднення та світовими угодами прогнозується підвищення температури до 3 градусів до кінця цього століття.
На кліматичному саміті в Мадриді виникла суперечка щодо цього. Багато країн вважають, що підготовлена остаточна декларація від організатора, Чилі, занадто м’яка. Зокрема, Європейський Союз і група малих островних держав хочуть виключити старі права з торгівлі, бо багато країн мають забагато викидів і за занадто низькою ціною можуть купувати додаткові права. Для таких країн немає достатнього стимулу самостійно знижувати викиди.
Опір надходить зокрема від Бразилії та Росії, які вимагають фінансової підтримки за скасування надлишкових квот, і від Австралії, яка хоче й надалі купувати дешеві права. Особливо країни з сильною економікою виступають проти значних змін, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату.
Переважна більшість делегатів, навпаки, підтримує домовленості про зниження забруднення повітря і виступає за амбітнішу фінальну декларацію.