Консультативна комісія була створена кілька років тому колишнім міністром сільського господарства Юлією Кльокнер (ХДС) і очолювалась колишнім міністром Йохеном Борхертом.
Експерти з політики, науки, бізнесу та правозахисних організацій тварин запропонували масштабний пакет заходів з модернізації, який також враховував довкілля, клімат та благополуччя тварин. Ця трансформація мала б обійтися у багаторічні інвестиції розміром 4 мільярди.
Але нинішня центриснько-лівочервоно-зелена німецька «світлофорна коаліція» вже кілька місяців не може дійти згоди щодо фінансування і поки що досягає тільки додаткових 150 мільйонів євро на покращення благополуччя тварин.
Велике питання полягає в тому, хто має платити мільярди, необхідні для перебудови стайнь та кліток, як у молочному тваринництві, так і у птахівництві та свинарстві. Чи має бути введений «м’ясний податок», щоб лише споживачі м’яса сплачували за витрати на виробництво їх м’ясної продукції, чи слід використовувати податкові кошти всіх?
У федеральному уряді ліберали з ФДП виступають проти підвищення податків, а Зелені вважають, що «забруднювач має платити». У СДПН задаються питанням, чому платник податків або споживач має відшкодовувати витрати на нові свиноферми, тоді як великі німецькі м’ясні концерни в останні роки заробили мільйони, але майже не інвестували в покращення благополуччя тварин.
Політичні розбіжності щодо фінансування також пов’язані з ініційованою Берліном централізацією сільськогосподарської політики. За попередніх урядів ХДС у Німеччині землі мали широкі регіональні повноваження. Землі хочуть зберегти їх, але не бажають співфінансувати мільярди трансформації, пропонованої Борхертом.
У південнонімецькій землі Баварія 8 жовтня відбудуться регіональні вибори. Це протягом багатьох років було традиційним оплотом ХДС/ХСС консервативного спрямування. Лідер партії Зьодер та керівник фракції ЄНП у Європарламенті Манфред Вебер уже кілька тижнів ведуть кампанію на підтримку фермерів і проти Берліна та Брюсселя.
За словами Маркуса Зьодера, прем’єр-міністра Баварії, ліквідація комісії є «чіткою відмовою від провальної політики міністра Зелених Чем Оздеміра», і він додає, що «постійні протиріччя між землями та федеральним урядом підривають довіру до комісії».
Зьодер вважає, що провал комісії Борхерта – це провина світлофорної коаліції, а не десятків років управління політиків ХДС/ХСС у Берліні та землях.