Аграрні організації Норвегії висловлюють стурбованість через угоду про вільну торгівлю, яку Осло хоче укласти з Великою Британією. Особливо турбує факт, що після виходу з Європейського Союзу британці тепер застосовують менше критеріїв якості харчових продуктів, що викликає занепокоєння норвезької молочної промисловості.
Переговори між Лондоном і Осло знаходяться на завершальному етапі. Норвегія не є членом ЄС, але співпрацює з Євросоюзом у багатьох сферах, особливо з міжнародних (договорних) питань. Однак Норвегія має власну угоду про імпорт та експорт із ЄС, до якої до минулого року також належала Великобританія.
Британці тепер застосовують інші вимоги до якості у виробництві молока та сиру, що дозволяє їм виробляти (трохи) дешевше, внаслідок чого норвезький ринок молочних продуктів може опинитися під тиском всередині країни. Угода про вільну торгівлю послабить рівень самозабезпечення Норвегії і ослабить доходи у сільському господарстві, заявляє норвезька молочна промисловість.
Крім того, угода суперечить зобов’язанням щодо цілей сталого розвитку ООН, кажуть експерти. Цим норвезьке сільське господарство посилається на критику в ЄС щодо угоди з Меркосуром, у якій, нібито, не було враховано шкоду навколишньому середовищу в бразильських тропічних лісах.
Торгова угода укладається за зачиненими дверима. Декларація ООН про права сільськогосподарських працівників (UNDROP, стаття 13) передбачає, що особи, яких торкається торгова угода, мають право бути почутими. Тим не менш, аграрний сектор не отримав такої можливості.
Міжнародна комісія Норвезької асоціації фермерів і дрібних землевласників (NBS) вважає, що імпорт харчових продуктів, вироблених у Сполученому Королівстві, небажаний і має бути виключений з норвезької угоди щодо Brexit. NBS вважає, що Великій Британії не слід надавати підвищені квоти на імпорт м’яса та сиру.