Європейська публіка привикла купувати свіжі помідори, огірки, ягоди та дині цілий рік. Більшість країн ЄС імпортують більшість продукції зі Іспанії, де в білих пластикових ландшафтах, що простягаються на величезних площах у сонячній південній частині країни, вирощують мільйони тонн овочів та фруктів.
Загалом у світі виробництво тепличної продукції зростає, вказує нове дослідження Копенгагенського університету, яке підрахувало глобальні масштаби тепличного господарства. Однак значне зростання відбувається не в Європі, а в країнах з низьким та середнім рівнем доходу глобального півдня.
Дослідники використали комбінацію алгоритмів та супутникових знімків, щоб з’ясувати, скільки землі у світі використовується під тепличне господарство. Виявилось, що тепличне господарство – чи то у теплицях, чи на відкритих полях, вкритих пластиком – займає щонайменше 1,3 мільйона гектарів поверхні Землі. Ця нова цифра майже втричі перевищує попередні оцінки.
Виробництво тепличної продукції розподілене між 119 різними країнами, з яких Китай займає аж 60,4% загальної площі. На другому місці йде Іспанія з 5,6%, а на третьому — Італія з 4,1%. Голландія посідає дев’яте місце з трохи більш ніж півтора відсотка.
Там, де великі тепличні кластери в глобальному півночі виникли у 1970-х та 1980-х роках, вже за двадцять років вони почали з’являтися на глобальному півдні. І поки на глобальному півночі спостерігається певний застій, зростання триває у країнах Азії, Африки та Центральної й Південної Америки. Наразі глобальний південь викидає у 2,7 раза більше парникових газів, ніж глобальний північ.
Важливою додатковою причиною «застою» тепличного господарства під склом у Нідерландах є значне зростання тарифів на енергію. Після того, як країни ЄС вирішили більше не закуповувати газ і нафту у російських компаній, у цій галузі відбувається переорієнтація бізнес-стратегій.

