Міністерство сільського господарства України знизило прогноз експорту кукурудзи та пшениці. Плановані перевезення сушею через Польщу та Литву через високі додаткові витрати та відсутність належної інфраструктури майже не здійснюються.
Українські сільгоспвиробники на західному кордоні мають значні труднощі з експортом кукурудзи, пшениці та соняшникової олії залізничними вагонетками, вантажівками та річковим транспортом. За даними нового звіту, оприлюдненого у середу, на міжнародні ринки потрапляє дуже мало продукції через Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину.
Лише невеликі обсяги кукурудзи та соняшникової олії перетинають кордони, а експорт пшениці практично відсутній, у той час як російська армія продовжує блокувати українські південні морські порти. Міністерство сільського господарства України прогнозує, що цього сезону країна зможе експортувати лише 17 мільйонів тонн кукурудзи — майже вдвічі менше, ніж за нормальних умов.
Україна повідомляє, що у березні вдалося відвантажити кілька сотень тисяч тонн кукурудзи, а у квітні очікується експорт трохи більше 500 000 тонн, однак ці прогнози суттєво нижчі за звичайний рівень, коли до початку цього року кораблі типу Panamax могли вільно заходити до порту Одеси.
Міністерство сільського господарства України повідомляє, що спочатку очікувало експортувати 9,6 мільйона тонн пшениці в першій половині цього року, але тепер цю цифру знижено до 2,3 мільйона тонн, і майже все це було відвантажено до початку російського вторгнення 24 лютого.
Експорт пшениці у березні впав майже до нуля, і міністерство прогнозує, що протягом наступних трьох місяців він залишатиметься майже на нульовому рівні. Довоєнний прогноз на цей сезон становив 25,3 мільйона тонн.
Новий звіт підтверджує, що з початку війни дуже мало зерна було перевезено з України. Минулого тижня вже повідомлялося про "застряглі" перевезення зерна на польських залізничних перевалочних станціях. Транспортування зерна та соняшникової олії через Румунію та Польщу також пов’язане з дуже високими транспортними витратами, частково через відсутність належної інфраструктури.