Світове сільське господарство та харчова промисловість протягом наступних десяти років стоять перед фундаментальними викликами щодо забезпечення зростаючого населення стійким способом. Про це заявляють ОЕСР та ФАО у своїй щорічній спільній продовольчій перспективі.
Обидві організації особливо наголошують на кліматичній кризі та економічних наслідках російської війни в Україні.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) та Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) дають короткострокову оцінку впливу війни на світові сільськогосподарські ринки та продовольчу безпеку.
Ціни на пшеницю можуть бути на 19% вищими за рівень до конфлікту, якщо Україна повністю втратить свій експорт, і на 34% вищими, якщо половина експорту Росії припиниться.
Цей похмурий сценарій також передбачає подальше збільшення кількості людей із хронічним недоїданням у світі. «Без миру в Україні виклики щодо продовольчої безпеки продовжуватимуть зростати, особливо для найбідніших у світі», — заявив генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн. «Зростання цін на продукти харчування, добрива, корм і паливо спричиняє людські страждання в усьому світі», — додав генеральний директор ФАО Чжу Дуня.
Наступного року 19 мільйонів більше людей можуть зіткнутися з хронічним недоїданням. За прогнозом, світове споживання продовольства протягом наступних десяти років зростатиме приблизно на 1,4% щорічно, особливо через зростання населення. Більшість додаткового попиту на продовольство приходитиме з країн із низьким та середнім рівнем доходу.
За наступні десять років світове сільськогосподарське виробництво, як очікується, зростатиме на 1,1% щорічно, головним чином у країнах із середнім та низьким рівнем доходу. Проте тривале зростання цін на енергію та сільськогосподарські ресурси – такі як добрива – підвищить виробничі витрати і може обмежити продуктивність у найближчі роки.
Перспектива також підкреслює значний внесок сільського господарства у зміну клімату. Прямі викиди парникових газів у сільському господарстві зростуть приблизно на 6%, при цьому 90% цього додаткового забруднення припадає на тваринницький сектор. Звіт стверджує, що від галузі сільського господарства знадобляться більші зусилля для досягнення кліматичної угоди в Парижі.