Країна втратила близько п’ятої частини своїх сільськогосподарських земель на сході Донбасу через окопну війну на змінних фронтах і через взаємне встановлення обширних мінних полів. Наразі в сільському господарстві працює приблизно на чверть менше людей, а частка цього сектору у валовому національному продукті знизилася на кілька відсотків.
До вторгнення Росії у 2022 році Україна постачала 50% зерна для Всесвітньої продовольчої програми ООН, а сільське господарство давало 10,9% ВВП України і забезпечувало 17% зайнятості населення. Відтоді частка сільського господарства у ВВП впала до 8,2%, а кількість працівників у цій сфері зменшилася на 22%, що у 2023 році становить 2,1 мільйона осіб.
Частка аграрного сектору у національній економіці за два роки війни зросла до 62% у 2023 році порівняно з 41% у 2021 році. Експорт переважно складається з зернових і соняшникової олії, причому Україна відповідає за 43% світового експорту соняшникової олії, 19% ріпаку і 13% кукурудзи.
Попри це, згідно з нещодавнім дослідженням довгострокових економічних перспектив, Україні вже вдається збільшувати експорт сільськогосподарської продукції. На міжнародній донорській конференції, що відбулася у червні в Берліні, було наголошено, що це питання не лише виживання у короткостроковій перспективі, а й життєво важливе збереження «цієї міжнародної зернової комори» у довгостроковій перспективі для глобальної продовольчої безпеки.
Для подолання цієї кризи Світовий банк започаткував кілька ініціатив для підтримки українського аграрного сектору, спрямованих на надання селянам доступу до доступного фінансування та субсидій. Цей проєкт має мобілізувати близько 1,5 мільярда доларів оборотного капіталу.
Крім того, уряд України розпочав переговори щодо отримання додаткового кредиту в розмірі 700 мільйонів доларів у Світового банку. Галузь терміново потребує інвестицій у потужності з переробки, модернізацію інфраструктури, логістику та розмінування для забезпечення майбутнього сільського господарства в Україні.