Недостатня кількість бджіл у сільськогосподарських районах Сполучених Штатів обмежує ріст деяких сільськогосподарських культур, про що свідчить нове американське дослідження. Результати вказують, що занепад запилювачів може мати серйозні наслідки для глобальної продовольчої безпеки.
Види диких бджіл, такі як джмелі, страждають від зникнення квітучих середовищ існування, застосування пестицидів і, що все більше, від кліматичної кризи. З семи досліджених культур п’ять продемонстрували докази того, що зниження чисельності бджіл гальмує ріст врожаю. Вчені зі США, Канади та Швеції дослідили загалом 131 поле, оцінюючи активність бджіл та кількість врожаю.
«Культури, які отримували більше бджіл, мали значно вищий врожай», — каже Рейчел Вінфрі, еколог із Університету Рутгерса, старший автор доповіді, опублікованої Royal Society. «Я була здивована, не очікувала, що ріст буде так сильно обмеженим», — сказала вона британській газеті Guardian.
Дослідники виявили, що дикі місцеві бджоли забезпечують дивовижно великий внесок у запилення, незважаючи на значну відсутність підтримуючої рослинності. Дикі бджоли часто є ефективнішими запилювачами, ніж медоносні, але різні види доволі стрімко знижуються в чисельності. Наприклад, джміль з плямами став першою бджолою у США, яку три роки тому внесли до списку зникаючих видів після 87% скорочення за останні два десятиліття.
Сполучені Штати лідирують у деяких аграрних практиках, що потім відтворюються в інших країнах світу, таких як інтенсифікація, використання великої кількості інсектицидів і вирощування монокультур із окремими видами рослин. Це частково пояснює зникнення популяцій бджіл, які є ключовими для запилення сільськогосподарських культур.
Згідно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, за останні 50 років обсяг продукції, що залежать від комах та інших запилювачів, зріс на 300%. Недостатність запилення може призвести до того, що деякі овочі та фрукти стануть рідкіснішими і дорожчими, що призведе до харчових дефіцитів. Однак основні продукти, такі як рис, пшениця та кукурудза, не постраждають, бо їх запилює вітер.
«Колонії медоносних бджіл слабшають у порівнянні з минулим, а дикі бджоли, ймовірно, теж зменшуються», — стверджує ФАО. «Сільське господарство стає інтенсивнішим, а бджіл меншає, тож з часом запилення буде обмежене. Навіть якби медоносні бджоли були здоровими, ризиковано покладатися на один вид бджіл. Очікувано, що паразити націляться на єдиний вид, який у нас є в цих монокультурних полях.»