Наступного тижня Європейський парламент офіційно визнає каталонських політиків Карлеса Пучдемона, Тоні Коміна та Оriol Junqueras як членів парламенту. Усі троє каталонців були обрані депутатами Європарламенту в травні.
Вони поки що не змогли розпочати роботу своїх мандатів, оскільки Іспанія вимагала, щоб вони спочатку присягнули на вірність іспанській конституції. Пучдемон і Комін розшукуються Мадридом у зв’язку з незаконним та хаотичним референдумом у Каталонії. Сепаратисти хотіли відокремити регіон Барселони від Іспанії в жовтні 2017 року. Практично винятково сепаратисти брали участь у референдумі, що призвело до тривалої політичної кризи та значних економічних збитків.
Колишній лідер партії Хункерас уже перебуває у в’язниці в Іспанії. Лідер лівонаціоналістичної партії ERC у жовтні був засуджений до понад 13 років ув’язнення за свою роль у процесі каталонської незалежності. Згідно з вироком, він у цей період також не має права займатися політичною чи публічною діяльністю. Каталонські націоналісти оскаржують це рішення.
Європарламент заявив, що визнає як ув’язненого Хункераса, так і втеклих до Бельгії Карлеса Пучдемона та Тоні Коміна депутатами з усіма наслідками недоторканності. ЄП очікує, що всі троє каталонських політиків з’являться 13 січня у Європарламенті в Страсбурзі.
Минулої п’ятниці іспанська виборча рада вирішила, що Хункерас має залишатися у в’язниці і не може бути депутатом Європарламенту, рішення, яке найближчими днями має підтвердити або спростувати Верховний суд у Мадриді.
Два політики з іншої каталонської партії — Пучдемон і Комін — перебувають у Бельгії й побоюються арешту, якщо ступлять на іспанську землю.
Бельгійська юстиція вже вирішила ігнорувати іспанські ордери на арешт двох сепаратистських каталонських політиків. Про це мали прийняти рішення 3 лютого, але за даними іспанських ЗМІ, ордер «залишився у шухляді», оскільки обидва отримали парламентський імунітет.
Європейський суд юстиції 16 грудня проклав шлях каталонським лідерам у Європарламент. Хоча 26 травня вони й вибороли місця у Європарламенті, вони не могли їх зайняти через іспанський закон, що зобов’язує європейських обранців спочатку присягати на вірність іспанській конституції в Мадриді.