Європейська комісія остаточно схвалила стратегічні плани ОСП перших семи країн ЄС: Данії, Фінляндії, Франції, Ірландії, Польщі, Португалії та Іспанії.
Брюссель називає це перше затвердження кількох великих сільськогосподарських країн ЄС важливим кроком до впровадження нової спільної сільськогосподарської політики з наступного року.
На період 2023–2027 років для сільського господарства доступно 270 мільярдів євро. Сім схвалених планів разом становлять майже половину цієї суми (120 мільярдів євро), з яких понад 34 мільярди призначені виключно для екологічних і кліматичних цілей.
Як частина нової сільськогосподарської політики, країни ЄС тепер можуть самостійно визначати пакет субсидованих заходів, за умови, що вони сприятимуть досягненню десяти критеріїв ЄС для сталого землеробства. Водночас це має бути формалізовано в національних планах.
Єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський зазначив, що це затвердження відбулося в дуже важливий момент. За його словами, європейське сільське господарство перебуває в складній ситуації: російська війна в Україні та літня посуха призвели до суттєвого зростання виробничих витрат. Європейським фермерам потрібна довгострокова перспектива, включно з чіткими юридичними та фінансовими рамками, наголосив Войцеховський.
Проте він поки не зміг сказати, наскільки просунулися переговори з іншими двадцятьма країнами ЄС. Щодо семи нині схвалених національних стратегічних планів, про п'ять із них було відомо ще в червні, що Брюссель з ними погодився. В останній момент до них додалися лише Італія та Ірландія. Щодо всіх інших країн з травня/червня було зрозуміло, що вони не встигнуть дотриматися крайнього терміну 1 серпня, а й у вересні чи жовтні також не вийде.
Кілька країн Центральної Європи почали надсилати свої плани надто пізно, бо взагалі не хотіли, щоб Європейська комісія мала контроль над цим процесом.
Переговори щодо німецьких планів в основному заблоковані, оскільки коаліція "світлофор" у Німеччині ще не дійшла згоди щодо фінансування глибокої модернізації сільського господарства та тваринництва. До того ж у Німеччині триває дискусія про розподіл повноважень на регіональному чи національному рівні.
Схвалення нідерландського плану затягується через «переплетення з іншими справами», як це евфемістично формулюють. Чи це Брюссель, чи Гаага пов’язує справи Міністерства сільського господарства (LNV), наразі не ясно. Хоча формально це ніде не підтверджено, очевидно, що великі обсяги нідерландського гною та азоту є головною перешкодою для аграрного департаменту в Брюсселі.
Комітет з нітратів ЄС 15 вересня ухвалить рішення щодо нідерландського запиту на продовження ліберальніших правил щодо внесення гною. Очікується, що Європейська комісія ухвалить остаточне рішення того ж дня, або за тиждень. Це рішення потім має бути враховане в домовленостях національного плану, що набирають чинності з 1 січня 2023 року.