Так, Ірландія ризикує отримати штраф від ЄС через неправильне впровадження Водної рамкової директиви у національне законодавство. Інші країни можуть стикнутися з судовими процесами через нездатність запобігти поширенню інвазивних чужорідних видів рослин, які шкодять європейській природі.
Розпочаті юридичні процедури є частково наслідком нових правил у європейській сільськогосподарській політиці та політиці біорізноманіття, які також враховані у новій стратегії харчування. Ще до Європейського зеленого курсу та кліматичної політики у ЄС було визначено, що країни-члени повинні зменшувати забруднення ґрунтових вод.
Наприкінці минулого року Європейська Комісія вирішила, що Нідерланди поетапно не зможуть більше користуватися виключенням з обмежень щодо добрив через недостатні зусилля зі зниження нітратного забруднення ґрунтових вод.
Європейська екологічна політика встановлюється на рівні ЄС, однак контроль і застосування мають забезпечувати самі країни-члени. Раніше Німеччина під тиском загроз штрафів у мільйони євро від ЄС була змушена значно обмежити розподіл добрив.
Болгарія, Греція, Італія, Португалія та Латвія також піддаються критиці через недостатнє виконання правил ЄС. Водна директива ЄС спрямована на захист поверхневих вод від подальшого погіршення і забруднення. Вона також вимагає захисту та покращення екосистем і ресурсів. Директива передбачає, що всі води мають до 2027 року досягти принаймні доброго стану.
За даними Комісії, Ірландія та п’ять інших країн-членів не розробили план дій для боротьби з впровадженням та поширенням неоригінальних видів рослин. Крім того, Естонія має вжити заходів для кращого управління своїми територіями Natura 2000 та дотримання зобов’язань за Габітатною директивою.
Попри певний прогрес у деяких країнах ЄС, Комісія заявила, що країни, проти яких наразі порушено справи, не повністю усунули раніше висловлену європейську критику достатніми планами дій.
Також Болгарія та Словаччина повинні остерігатися штрафів через затримки з впровадженням європейських правил з переходу на сталу енергетику. Європейська Комісія подає на обидві країни до Європейського суду юстиції, вимагаючи «фінансових санкцій». Обидві країни не імплементували жодного компонента європейського законодавства щодо відновлюваної енергетики, зокрема вітрової та сонячної енергії.
Жодна з 27 країн-членів не впровадила всі складові цієї енергетичної директиви вчасно, але, за оцінкою Брюсселя, Болгарія та Словаччина поставилися до цього особливо зневажливо. Після кількох попереджень виконавчий орган ЄС тепер звертається до європейського суду. Суд може накладати штрафи та примусові стягнення.