Обидва глави держав мають знайти рішення щодо повторної загрози блокади прикордонних пунктів польськими протестувальниками-фермерами. Це може призвести до конфлікту Польщі з торговельними та митними правилами Європейського Союзу.
Урядовий речник у Варшаві уникнув розкриття деталей щодо місця і часу зустрічі Дуди та Зеленського з огляду на «аспекти безпеки». Останніми тижнями відносини між двома сусідами суттєво охолонули через зернове питання, що відбувається на тлі напруженої кампанії перед польськими парламентськими виборами 15 жовтня.
У вівторок Україна попередила, що може звернутись до міжнародного арбітражу через обмеження на експорт їхнього зерна. Цими вихідними спливає термін тимчасової заборони, яку п’ять прикордонних країн ЄС вважають за необхідне продовжити.
Через тимчасові обмеження, запроваджені у травні, Польща, Болгарія, Угорщина, Румунія та Словаччина заборонили внутрішній продаж української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшникового насіння, дозволяючи лише транзит цими країнами.
Вони вважають, що (дешеві, частково підтримувані ЄС) українські аграрні товари не повинні потрапляти на їхні внутрішні ринки. Натомість транзит дорогами та залізницею у запечатаних контейнерах дозволено.
Комісар з сільського господарства Януш Войцеховський з Польщі підтримує це, але інші єврокомісари — ні. Крім того, польський комісар пропонує, щоби ЄС субсидував додаткові транспортні витрати на перевезення українського зерна до портів ЄС.
Ця проблема викликає напруження не лише між Варшавою і Києвом, а й між Варшавою і Брюсселем, а також всередині 27 комісарів ЄС.
Питання детально обговорювали у вівторок і середу в Європейському парламенті та на щотижневому засіданні Єврокомісії, в якому брали участь великі делегації цих п’яти країн. Поточна «заборона експорту» завершується у п’ятницю. Для її продовження та надання додаткових субсидій Войцеховський і не погоджувані Польща та Угорщина потребують нового рішення Комісії.
За повідомленнями, Брюссель може погодитись на дуже коротке продовження, не більше ніж на два місяці, але вже після польських парламентських виборів.
Те, що сільське господарство п’яти цих країн зазнає збитків через скасування квот і імпортних мит для України як країни, яка не входить до ЄС, є головним предметом суперечок у передвиборній риториці польських прихильників і противників європейської аграрної політики.