Уряд президента Зеленського пообіцяв протягом місяця вжити власних заходів для уникнення небажаних побічних ефектів аграрного експорту у п’яти сусідніх з ЄС країнах. Очікується, що польські фермери можуть знову влаштувати блокування прикордонних пунктів.
Брюссель заявляє, що статистика експорту та перевезень зерна через коридори солідарності до портів ЄС показали, що великих обсягів сільськогосподарської продукції до п’яти сусідніх країн більше не надходить. Тому Брюссель вирішив не продовжувати тимчасову заборону на експорт чотирьох українських сільськогосподарських продуктів, введену у травні, яка спливала у п’ятницю.
Польща побоюється, що надходження великої кількості дешевого українського зерна знову порушить місцеву польську торгівлю зерном. Польський уряд вже з гнівом відреагував на рішення Брюсселя і заявив, що сам вживатиме заходів проти експорту з України. Аналогічні загрози висунула Угорщина, але Болгарія вчора вирішила цього не робити.
Україна подасть план дій до Брюсселя не пізніше кінця робочого дня понеділка, 18 вересня 2023 року. Європейська комісія відмовиться від запровадження обмежень доти, доки ефективні заходи України будуть дієвими і повністю працюватимуть.
З часу введення тимчасової заборони на експорт у травні вона стала предметом зростаючих суперечок між Брюсселем і Києвом, який вважав її «неприпустимою». Різні країни-члени, зокрема Німеччина, Франція, Нідерланди та Бельгія, висловлювали «серйозні занепокоєння» щодо шкідливих для України наслідків.
П’ять східних країн наполягали на продовженні заборони. Польща займала безкомпромісну позицію. Польська опозиція пов’язана з парламентськими виборами 15 жовтня, оскільки правляча Партія права і справедливості (PiS) прагне залучити консервативних виборців у сільській місцевості. Також Словаччина піде на вибори 30 вересня.