Європейський Союз має мобілізувати всі фінансові ресурси для медичного, соціального та економічного відновлення після коронакризи. Не лише з солідарності з важко постраждалими сусідніми країнами, а й тому, що ми це винні наступному поколінню», - заявила голова Європейської комісії, Урсула фон дер Ляєн.
Європейська комісія представила плани щодо коригування багаторічного бюджету після того, як раніше Франція та Німеччина разом, а також група «скупих четвірки», подали власні суперечливі пропозиції. Поданий зараз Комісією проєкт включає не лише компроміси з гострих питань, а й кілька «нових рішень». Однак ці нововведення є новими перепонами, щодо яких 27 країн ЄС ще далеко до згоди.
Запропонований фон дер Ляєн багаторічний бюджет на 2021–2027 роки коштуватиме щорічно 1,85 трильйона євро (1850 мільярдів). Для плану відновлення після коронакризи буде запозичено 750 мільярдів євро на фінансових ринках, з яких 500 мільярдів на гранти країнам і 250 мільярдів на кредити підприємствам. Це означає, що ЄС керуватиме фондом, в який треба подавати заявки та конкретні плани, а всі міністри фінансів зможуть контролювати витрати.
Щодо доходів, Європейська комісія хоче вбити двох зайців одним пострілом. У багатьох країнах ЄС існують заперечення проти «трансферного союзу», де сильні та багаті країни ЄС мають платити за позиками та дефіцитами слабких країн. Також є заперечення щодо підвищення щорічного внеску до ЄС.
Зараз Комісія пропонує запровадження європейських податків, наприклад, на пластикові одноразові пляшки, прибутки в інтернеті, податок на додану вартість для корпорацій та екологічний податок на забруднюючі імпортні товари. Такі «нові доходи» давно бажані ЄС, але до цього часу блокувалися міністрами і главами урядів. Вони заважають ЄС самому стягувати (податкові) кошти; вони хочуть, щоб фінансування ЄС проходило через (їхній контроль у) 27 країнах-членах.
Якщо країни ЄС продовжать опиратись власним доходам для ЄС, то після 2025 року їм доведеться самостійно платити остаточний рахунок за коронафонд і не скаржитися на підвищення щорічних внесків, приблизно так міркують. Пропозиція містить багато компромісів, які одні критики підтримують, а прихильники навпаки проти.
Також у багаторічному підході включено складові нової політики, зокрема в сфері клімату та Зеленої угоди. Через це в бюджетах активно «перерозподіляють» кошти (скасовуються старі субсидії, щоб спрямувати гроші на нові цілі).
Наприклад, до бюджету на сільське господарство додано кілька десятків мільярдів, зокрема на більше лісорозведення, більше біорізноманіття, розвиток сільських територій і нову систему продовольчої безпеки від фермерських господарств до столу. Одночасно близько десяти відсотків скорочують традиційні сільськогосподарські субсидії, частина з яких перенаправляється з великих аграрних підприємств до малих сімейних фермерських господарств.
Крім того, обов’язковий внесок 27 країн ЄС до Брюсселя зростає. Але щорічні знижки, які отримують нетто-платники Нідерланди, Австрія, Швеція, Данія й Німеччина, поки що можуть зберегтися. Це свого роду принада для незадоволених, зауважили в кулуарах. В разі Нідерландів ця щорічна знижка становить приблизно 1 мільярд євро.
Президент ЄС Шарль Мішель хоче «зробити все можливе», щоб за кілька місяців досягти угоди щодо європейського плану відновлення. Він хоче обговорити це через три тижні на позачерговому саміті з 27 лідерами урядів. Через коронавірус ще невідомо, чи поїдуть лідери самі до Брюсселя на справжнє засідання. Особистий контакт, за словами дипломатів, є необхідним для делікатних переговорів.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте очікує, що рішення щодо фонду відновлення ЄС прийматиметься ще довго. «Незабаром у Європі розпочнуться дискусії, і це справді займе час». Рютте не очікує ухвалення рішення на саміті ЄС у червні. У такому разі рішення може бути ухвалено лише в липні, під головуванням Німеччини.
Рютте поки не давав оцінок представленому пакету. Майже у всіх інших столицях ЄС відгуки були розуміючі, не відкидаючі й схвальні. Рютте чітко заявив, що хоче дотримуватися «принципів», які Нідерланди разом із Данією, Швецією та Австрією зафіксували на папері.
Однак, схоже, Австрія вже погоджується на «частково гранти, частково кредити». Дипломати в Брюсселі вважають, що Данія і Швеція, які мають власні валюти й не входять до єврозони, не захочуть знову займати виняткове становище в ЄС без потреби. У такому разі Нідерланди ризикують залишитися єдиною країною, яка все ще буде проти…