Міністр сільського господарства Нідерландів Генк Стагховер заявив, що російська війна в Україні поки не ставить під загрозу постачання їжі в Нідерландах. За його словами, для Нідерландів наразі немає кризи та великого ризику, а нестачі продуктів харчування поки не передбачається.
Втім, країни ЄС постійно контролюють ситуацію, сказав Стагховер після неформальної наради на сільськогосподарській раді в Брюсселі.
Також Стагховер зазначив, що деякі сектори нідерландської сільськогосподарської промисловості вже стають вразливими, зокрема експорт квітів і рослин. Загрозливе припинення постачання російського газу стане ударом для теплиць у Вестланді. Стагховер відхилив пропозиції вже зараз вирішувати, які великі споживачі газу можливо повинні зменшити його використання.
Нідерланди в імпорті курятини, кукурудзи та ріпаку в основному залежать від поставок через українські порти на Чорному морі. Однак міністр назвав «надто рано» вже говорити про відкриття фондів підтримки. Це, можливо, відбудеться у третьому кварталі.
Натомість міністр Стагховер вказав, що в межах ЄС слід розглянути питання маршрутів постачання через Чорне море. Якщо Україна втратить порти, як Одеса, через росіян, це також підірве експорт зерна до Африки та Близького Сходу. Однак Стагховер не захотів наразі робити припущень щодо міжнародних наслідків війни Путіна проти України.
Комісар з сільського господарства ЄС Януш Войцеховський також після пресконференції в Брюсселі підкреслив, що у сільському господарстві України та Росії зараз проходять зимові/весняні збирання врожаю, і що перші великі збитки стануть помітними не раніше весни 2023 року.
Він оголосив, що нота ЄС про різке зростання цін на газ і добрива (яка мала вийти сьогодні) буде оновлена через війну в Україні та опублікована наступного тижня.
Французький міністр Жульєн Денорманді, який наразі очолює головування в ЄС, закликав вже зараз скликати міжнародну робочу групу з усіх органів, що займаються продовольством і сільським господарством.
Він вважає, що ЄС уже повинен сформулювати «нову політичну мету» – повну продовольчу самодостатність Європи, і що для цього (недавно оновлена) європейська політика сільського господарства та стратегія від виробника до споживача мають бути підпорядковані цьому пріоритету.