За словами віце-президента Європейської комісії, споживачі, виробники та фермери застрягли в продовольчій системі, яка призвела до надмірної залежності від синтетичних засобів і імпортованих кормів. Він назвав це агро-промисловим комплексом.
Тіммерманс виголосив свою промову на конференції в Міністерстві продовольства та сільського господарства (BMEL) у присутності німецького міністра Чема Оздеміра та президента федеральної землі Баден-Вюртемберг Вінфріда Кретшманна.
Це було не вперше, коли Тіммерманс говорив про доходи та майбутнє аграрного сектора, але до цього переважно у ENVI-комітеті з питань навколишнього середовища Європейського парламенту. Також він нещодавно виступав в університеті в Італії про доходи сільського господарства.
Не згадуючи прямо нещодавні пропозиції Європейської комісії щодо зменшення використання пестицидів в сільському господарстві (SUR), Тіммерманс не вживав слово «заборона», а сказав, що «ми повинні замінити половину хімічних засобів захисту рослин альтернативами, залученням більшої кількості знань і точних технологій та використанням найновіших технологій».
Цим він підтримав попередній заклик нідерландського євродепутата Яна Хюйте-ма (VVD), який торік у інтерв’ю Nieuwe Oogst наголосив, що краще говорити про «заміну», а не про «заборону».
Водночас він підкреслив, що зменшення викидів парникових газів — це одне, але ми також повинні покращити стан природи, щоб надалі мати можливість виробляти достатню та гарантовану кількість їжі. «Ми повинні відновити здоров’я ґрунту, бо кожен фермер скаже вам: на мертвій землі не виростиш їжу».
За словами Комісара з питань клімату, ми вже 30 років знаємо про зміни клімату і сьогодні бачимо, як повені після сильних дощів у Німеччині, Бельгії та Лімбурзі змивають будівлі, мости та автомагістралі.
Він також згадав Італію і Іспанію, де посуха стає дедалі серйознішою проблемою, оскільки великі території країни поступово перетворюються на пустелі. Зміна клімату і втрата біорізноманіття матимуть наслідки для нашої продовольчої безпеки, попередив він.
«Ці зміни клімату настануть, хочемо ми того чи ні. Ми можемо підготуватися до них. Чим довше ми зволікаємо, тим дорожче та складніше це буде».
«Ми перебуваємо в продовольчій системі, де дохід фермера не завжди гарантований. Це система, у якій традиційно вісімдесят відсотків дотацій за загальною сільськогосподарською політикою (ЗСП) надходить у кишені двадцяти відсотків людей, які часто не є фермерами. Це веде до системи, де дві третини зерна йде на корм тваринам і не використовується для людей», — зазначив Тіммерманс.
Він зауважив, що не лише сільське господарство, але й весь харчовий ланцюг має стати сталим, і що мережі супермаркетів, транспорт і переробка також мають зробити свій внесок. «Дозвольте мені бути точнішим: я не звинувачую тільки сільське господарство. Ми повинні бути союзниками фермерів. Вони застрягли в системі, яка приносить вигоду небагатьом».
Тіммерманс сказав, що нинішнє покоління має усвідомлювати, що наступні покоління залежатимуть від рішень, які ми ухвалюємо сьогодні. «Ми повинні вкладати гроші в майбутнє сільського господарства, а не в кишені агро-промислового комплексу. Ми повинні інвестувати в життя фермерів. Якщо ми хочемо майбутнє для наших дітей, ми маємо інвестувати в природу, і починати треба зараз», — підсумував він свою промову.