Переговорники Європейського парламенту та країн ЄС дійшли згоди щодо нової європейської директиви про мінімальні зарплати. Ця директива не накладає фінансових зобов’язань на підприємства. Натомість передбачено суворіші процедури для країн ЄС, щоб пов’язати розмір мінімальної зарплати з їхніми середніми доходами та загальною фондовою оплатою праці.
Європейські держави-члени повинні оцінювати, чи є їхні мінімальні зарплати достатніми, наприклад, у порівнянні з міжнародним стандартом – не менше ніж 50% від середньої валової зарплати та 60% від так званої медіанної валової зарплати. Більше двадцяти європейських країн, серед яких і Нідерланди, не відповідають цьому стандарту. «Чіткий сигнал із Європи, що Нідерланди мають підвищити мінімальну погодинну оплату до 14 євро», – підкреслила голова нідерландської делегації на переговорах Агнес Йонгеріус.
За наполяганням Швеції та Данії в останній момент було додано компромісний текст, в якому зазначається, що йдеться про мінімальні домовленості, які країни можуть перевищувати. Обидві країни не хотіли ризикувати зниженням своїх колективних соціальних стандартів.
Крім того, закріплюються права профспілок: країни ЄС повинні діяти – навіть профілактично – якщо працівників та профспілкових лідерів тиснуть або погрожують їм з боку роботодавця. Агнес Йонгеріус: «Разом ми сильніші. І колективні договори з хорошими трудовими умовами – найкращий засіб протидії бідності серед працюючих. Це справді переломний момент порівняно з Європою після банківської кризи, відтепер ми підвищуємо зарплати!»
Єврокомісар з соціальних питань Ніколас Шмідт висловив задоволення тимчасовою політичною угодою, досягнутою між міністрами соціальних справ та переговорниками ЄП. Нова директива не накладає обов’язків, але встановлює рамки для національних переговорів та процедур, у яких встановлені європейські мінімальні межі. У липні Європарламент голосуватиме за цю угоду, а країни ЄС мають остаточно схвалити її 16 червня.
Відповідно до нової директиви, принаймні 80 відсотків працівників у країні ЄС мають потрапляти під колективні (колдоговорні) переговори про зарплату. Якщо це не так, країна ЄС має подати звіт до Брюсселя. Ожидається, що це призведе до необхідності укладення загальнонаціональних колективних угод і для кур’єрів доставки, збирачів спаржі, збирачів цибулин і сільськогосподарських сезонних працівників.
Очікується, що заробітна плата приблизно 25 мільйонів працівників зросте завдяки цьому законодавству. Мінімальна зарплата не буде однаковою в усіх країнах, але країни зобов’язуються стимулювати колективні переговори. Для цього рекомендується орієнтуватися на базовий пакет товарів і послуг.
Також нідерландська євродепутатка від Партії зелених лівих Кім ван Спаррентак задоволена цим важливим кроком: «Занадто довго Європейський Союз ігнорував працівників із найнижчими зарплатами. Цей закон демонструє, що більш соціальна Європа можлива, якщо є політична воля. Зараз, коли багато людей мають проблеми з тим, щоб звести кінці з кінцями, важливо якомога швидше втілити цю угоду у вищі зарплати.»
У цю угоду також було включено пропозицію Ван Спаррентак враховувати при визначенні мінімальної зарплати закриття розриву в оплаті праці між чоловіками та жінками: «Саме жінки найчастіше працюють на низькооплачуваних роботах. Зосередившись на цьому, ми зможемо ще швидше подолати цю різницю в доходах.»