За словами євродепутатів, це стимулюватиме проектувати кращі пластики для багаторазового використання та збільшувати потужності для переробки у короткостроковій перспективі. Згідно з дослідженнями, необхідне збільшення потужностей на 10–20 відсотків. Наразі країни ЄС експортують переважно пластикові відходи до Туреччини, яка навіть не здатна переробляти власні пластикові відходи.
З 2005 по 2018 рік середня кількість муніципальних відходів на душу населення в ЄС знизилася. Проте спостерігалися різні тенденції в окремих країнах. Наприклад, збільшення було в Данії, Німеччині, Греції, Мальті і Чехії, а зменшення — у Болгарії, Іспанії, Угорщині, Румунії та Нідерландах.
В абсолютних показниках на особу найбільше відходів продукували Данія, Мальта, Кіпр і Німеччина, а найменше — Угорщина, Польща, Чехія та Румунія.
Захоронення відходів майже не практикується в таких країнах, як Бельгія, Нідерланди, Швеція, Данія, Німеччина, Австрія, Фінляндія. У цих країнах поряд із повторним використанням значну роль відіграє спалювання відходів.
Захоронення міських відходів досі поширене у східних і південних регіонах Європи. Десять країн вивозять на звалища щонайменше половину своїх міських відходів. У Мальті, Кіпрі та Греції цей показник перевищує 80%; у Хорватії, Румунії, Болгарії та Словаччині – понад 60%; а в Іспанії і Португалії – понад 50%.
Проєкт регламенту щодо перевезення відходів, який зараз готується, охоплюватиме не лише пластикові відходи. Експорт відходів до країн за межами ОЕСР буде дозволений лише за умови, що ці країни попередньо погодяться на це та доведуть, що здатні їх переробляти. Експортери повинні будуть підтвердити, що їхні отримувачі утилізують відходи екологічно безпечно.
У 2020 році країни ЄС експортували 32,7 мільйона тонн відходів до країн, що не входять до ЄС, що становить приблизно 16 відсотків світового обсягу торгівлі відходами. Це на 75 відсотків більше в порівнянні з показниками двадцятирічної давнини. Крім того, країни-члени ЄС щорічно торгують між собою 67 мільйонами тонн відходів.