Кризова ситуація з COVID-19 та російська війна проти України показують, що кризовий фонд може бути залучений лише епізодично і в обмеженому масштабі.
Під час засідання в Європейському парламенті в Страсбурзі Войцеховський зазначив, що країни ЄС перебувають у кращому становищі, ніж Комісія, коли йдеться про надання кризової допомоги. ЄС розширив правила, які дозволяють країнам ЄС тимчасово надавати фінансову підтримку своїм галузям. Нові аграрні політики також відкривають можливості для національних відхилень.
Водночас Войцеховський повідомив, що розглядає можливість повторного відкриття кризового резерву цього року, але для цього країни ЄС мають погодитись і самі виділити кошти. Раніше він уже (зокрема під час епідемій пташиного грипу та свинячої чуми) чітко заявляв, що кризова допомога на рівні ЄС не є більше ніж краплею в морі. Якби її розподілити між усіма фермерами в ЄС, на кожну ферму припадало б лише близько 50 євро.
За словами Войцеховського, зростаюча інфляція є набагато більшою проблемою для багатьох фермерів. Ця інфляція не однакова у всіх країнах-членах, що ускладнює реагування з боку Брюсселя. Угорські фермери наразі найбільше постраждали через зростання цін. Ситуація також складна у балтійських державах, а також у Румунії та Болгарії.
Через високу інфляцію та її вплив на європейське сільське господарство Войцеховський запропонував значно збільшити бюджет сільського господарства у новій багаторічній рамковій програмі ЄС. Ця нова програма почне діяти лише у 2028 році, коли після виборів 2024 року буде сформовано нову Комісію. Однак нинішній склад комісарів планує «пристосувати свої бюджети до нової реальності».
Поточний сільськогосподарський бюджет (270 мільярдів євро) становить близько третини загального бюджету ЄС. Проте за останні кілька місяців він значно виснажений через неконтрольовану інфляцію. За словами глави сільського господарства ЄС, потрібен більший бюджет, щоб гарантувати продовольчу безпеку Європейського Союзу та захистити сільське господарство, навколишнє середовище й сільські громади.