Також євродепутати хочуть, щоб Європейська Комісія дослідила можливість створення спільного механізму закупівлі добрив.
Після російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року ціни на штучні добрива та енергію суттєво зросли, що вплинуло на ціни на продукти харчування. У вересні 2022 року ціни на азотні добрива зросли на 149%, при цьому найбільші виробники штучних добрив зафіксували рекордні прибутки.
Парламент наполягає на тому, щоб Комісія забезпечила постачання добрив, вжила заходів для зниження цін та збільшила стратегічну автономію у сфері добрив. Водночас європолітики визнають, що досягнення європейської самодостатності у виробництві мінеральних добрив у середньостроковій перспективі «нереалістичне».
Нідерландський євродепутат Ян Гейтема, який є співавтором резолюції щодо штучних добрив, наголосив, що сільське господарство має максимально використовувати вже наявні добрива, такі як тваринний гній і людські відходи.
На жаль, за його словами, цьому перешкоджають європейські нормативи. Він критикував ситуацію, коли фермери змушені платно вивозити частину власного тваринного гною і одночасно купувати дорогі штучні добрива.
У резолюції, схваленій у четвер підняттям рук, члени ЄП закликають до розробки європейської стратегії щодо добрив, бажано протягом кількох місяців. Вони зазначають, що російський газ, який використовується для виробництва штучних добрив, фінансує війну в Україні, і тому закликають «якнайшвидше виділити достатньо коштів, щоб припинити залежність від цього газу».
Автор масштабної необов’язкової резолюції, німецький голова комітету з сільського господарства Норберт Лінс (ЄНП), заявив: «Нам терміново потрібно забезпечити достатню кількість добрив для наших фермерів, і необхідно більше дій для зниження цін закупівлі.
Замінити мінеральні добрива поживними речовинами з органічних джерел — це суттєво розширить інструментарій фермерів і зробить європейське сільське господарство менш залежним від імпорту штучних добрив з третіх країн».