Хуйтема входить до цієї переговорної делегації комітету з навколишнього середовища ENVI від імені європейських лібералів, насамперед тому, що він також є (заступником) членом AGRI-комітету з питань сільського господарства. Крім того, він останніми роками активно підтримував нідерландський план з переробки тваринного гною так, щоб він був чистішим і більш екологічним, ніж більшість нинішніх добрив.
Хуйтема (38) працює у Європарламенті з 2014 року. У попередньому скликанні він був членом комітету з питань сільського господарства, але свідомо перейшов у 2019 році до комітету з навколишнього середовища. «Я передбачав, що багато питань сільського господарства матимуть дедалі більший екологічний вплив, і що їх не можна вирішити традиційними сільськогосподарськими методами. Бачу, що суперечки та поляризація навколо теми „менше пестицидів“ також проявляються у сільськогосподарському секторі», — зазначає Хуйтема.
Командою з семи доповідачів фракції комітету з навколишнього середовища керує австрійка Сара Вінер (Зелені). Упродовж останніх років цей ENVI-комітет «перейняв» кілька ключових справ у AGRI-комітету з питань сільського господарства. Цей зсув безпосередньо пов’язаний із тим, що віце-президент Франс Тіммерманс зробив клімат головною метою та «флагманом» Комісії фон дер Ляєн. Green Deal, стратегія «від ферми до столу», біорізноманіття та зменшення забруднення навколишнього середовища — це прямі наслідки цієї політики.
Хуйтема підкреслює, що сам сільськогосподарський сектор також хоче зменшити використання засобів захисту. «Фермери точно не купують ці речовини заради задоволення. Особливо останнім часом, коли вони лише дорожчають. Вони застосовують такі засоби, щоб уникнути ризику неврожаю. І тому що альтернативи досі немає…».
Відсутність альтернатив Хуйтема прагне зробити одним із пріоритетів у цих переговорах. «Думаю, ми зможемо залучити багато «ваг» на наш бік, якщо європейським пріоритетом стане не просто „зменшення“, а „заміна“. Тобто, щоб наша мета була замінити половину всіх хімічних засобів на екологічно чисті та натуральні засоби».
«І тоді, звісно, потрібно одразу з міністрами сільського господарства домовлятися про те, щоб EFSA та інші установи ЄС швидше розглядали дозволи на нові засоби. Адже нині політики ЄС вимагають скоротити хімічні добрива на половину, але установи ЄС кажуть, що не мають бюджету й персоналу для вирішення цього. Так, звісно, не можна», — додає Хуйтема.
Окрім теми «замінників», Хуйтема також хоче укласти з комісарами Кір’якідес (захист рослин), Тіммермансом (клімат), Сінкевичем (навколишнє середовище) та Войцеховським (сільське господарство) обов’язкові домовленості щодо розробки нових технологій селекції.
Якщо не буде досягнуто згоди щодо відновлення природи та біорізноманіття і обмеження використання засобів захисту в сільському господарстві, тоді це питання (подібно до 2018 року) відкладуть до європейських виборів (навесні 2024 року).