Європейська комісія запропонує Європарламенту та державам-членам ЄС легалізувати спірне зберігання даних організацією ЄС з поліції – Європолом.
Минулого тижня з’ясувалося, що Європол не видаляє дані про підозрюваних через пів року, як це зараз передбачено. Більше того, такі особисті дані довго зберігаються і продовжують передаватися іншим правоохоронним органам.
Європейська комісія не хоче скасовувати цей підхід, а навпаки збирається його легалізувати. Незабаром між Європарламентом, Комісією та державами-членами розпочнуться тристоронні переговори щодо цієї пропозиції.
«Ця пропозиція легалізує нинішню практику Європолу», – підтверджує нідерландська євродепутатка Тінеке Стрік (GroenLinks). «До того ж Європол отримає додаткові повноваження для вилучення інформації з баз даних і додавання інформації до них.»
Стрік очікує, що передусім країни ЄС та Комісія будуть наполягати на розширенні повноважень Європолу. На її думку, Парламент розділений, але загалом більш критично ставиться до питань приватності.
Перевірити та очистити всі дані буде складним завданням, оскільки, за даними британської газети Guardian, обсяг інформації в Європолі сягає приблизно 4 петабайт – це еквівалент сотень мільярдів надрукованих сторінок з даними.
Прихильники захисту даних стверджують, що обсяг інформації в системах Європолу є масовим спостереженням і може стати європейським аналогом американського Агентства національної безпеки (NSA). Їхнє таємне онлайн-шпигунство кілька років тому було викрито інформатором Едвардом Сноуденом.
Нідерландець Франк ван дер Лінде, наскільки відомо, є єдиною особою, яка помилково була зареєстрована в базі даних Європолу і сама про це дізналася. Відповідно до пізнішого рішення суду, нідерландська поліція помилково вважала його екстремістом.
Завдяки рішенню суду ван дер Лінде отримав доступ до свого досьє і дізнався, що його нідерландські дані також передали до Європолу. Спочатку нідерландська поліція це заперечувала, але пізніше неохоче визнала.