Щоб оформити цю спільну відповідальність, Європейський парламент розробив нову директиву про «відповідну належну обачність». Компанії повинні, принаймні, максимально обмежувати чи припиняти наслідки для прав людини та навколишнього середовища. Щодо прав людини йдеться зокрема про рабство, дитячу працю та експлуатацію праці. Що стосується довкілля, це, зокрема, забруднення, втрата біорізноманіття та збереження природної спадщини.
Нові правила будуть застосовуватися до компаній та материнських концернів всередині та за межами ЄС з більш ніж тисячею працівників та світовим обсягом продажів понад 450 мільйонів євро. Фірми повинні розробляти більш обережну політику та здійснювати відповідні інвестиції.
Крім того, компанії мають розробити план переходу для адаптації своєї бізнес-моделі до Паризької кліматичної угоди, в якій вказується, що Земля має нагріватися не більше ніж на два градуси. При цьому береться за основу приблизно 1,5 градуса підвищення температури.
Компанії, які порушують правила, можуть зіткнутися з санкціями, такими як публічне оголошення («naming and shaming») та штрафи до п’яти відсотків від світового обороту. Європейська комісія створить мережу наглядових органів у ЄС для, зокрема, підтримки співпраці.
Нідерландська євродепутатка Лара Волтерс (PvdA) була співавтором цієї пропозиції. Нова директива стала важким компромісом і результатом багаторічних складних переговорів, зазначила Волтерс. Вона пишається ухваленими директивами, які, на її думку, «становлять важливий рубіж для відповідального підприємництва та значний крок уперед для припинення експлуатації людей і планети компаніями, що діють безвідповідально».