За пропозицією нідерландського євродепутата Яна Хюйтеми (VVD/Renew) тепер передбачено, що Брюссель спочатку має забезпечити достатню кількість екологічно дружніх замінників добрив, перш ніж вводити примусові обмеження.
Також має бути встановлена різниця між «дійсно шкідливими» пестицидами та «безпечними» видами. Хюйтема був одним із семи авторів компромісних пропозицій щодо закону SUR про пестициди.
Крім того, до закону введено «ручне гальмо». Якщо у 2029 році не буде достатньої кількості замінників, нова Єврокомісія зможе знизити ціль зі скорочення використання.
Попри те, що ліві політичні групи та екологічні організації активно виступали проти продовження дозволу на гліфосат, у комісії з питань навколишнього середовища не знайшлося більшості, щоб відхилити запропоноване десятирічне продовження. Хоча формально Європарламент не має повноважень ухвалювати рішення щодо повторного дозволу, їхнє заперечення вважається сигналом 27 міністрам з питань екології, більшість із яких підтримує продовження.
Це також відкриває можливість для остаточного компромісу з боку Єврокомісії, над яким наразі ведуться закулісні переговори. Наступного місяця Франція у межах ЄС може мати вирішальний голос щодо обмеженого використання гліфосату.
Ці компроміси комісії з екології є також спробою погодитися з їхніми колегами з комісії сільського господарства. Наприкінці листопада має відбутися голосування у повному складі парламенту щодо законів про добрива. Наразі невідомо, чи вдасться Страсбургу та Брюсселю дійти спільної згоди.
Близько десяти країн Східної Європи з самого початку намагаються повністю заблокувати пропозицію SUR. Одинадцять країн ЄС хочуть скасувати обов’язкові завдання для кожної країни. Компроміси комісії з питань навколишнього середовища також рухаються у цьому напрямку.
Подібна ситуація склалася і щодо інших залишкових пропозицій «Зеленої угоди». Так, міністрам і політикам ЄС ще належить домовитись про (остаточне) врегулювання закону про відновлення природи, директиву ЄС з ґрунтів («чистий облік ґрунтів»), упаковки з пластику (особливо для овочів) і Директиву про відходи (половина харчових відходів, також у сільському господарстві).