Національні стратегічні плани країн ЄС для нової європейської сільськогосподарської політики настільки різняться, що співробітники Міністерства сільського господарства в Брюсселі поки не можуть зробити порівняльний огляд. Є країни, які підсумували свої плани у десять або п'ятнадцять сторінок, але є й такі, що подали від 400 до 4000 сторінок.
Наразі 18 країн остаточно подали свої стратегії до Європейської Комісії, і для 4 країн це питання лише «ще кількох днів». П’ять країн запізнюються через нещодавні вибори, після яких було обрано новий курс у сільському господарстві (зокрема Німеччина, Словаччина, Чехія). У Бельгії плани повинні бути узгоджені між чотирма регіонами.
Вищі посадовці Комісаріату AGRI у середу вдень надали у сільськогосподарському комітеті Європейського Парламенту перший огляд поданих планів та того, як Брюссель із цим наразі працює. Очікується, що до кінця року можна буде скласти «загальний огляд».
Страх деяких євродепутатів, що «запізнілі» зірвуть увесь процес, було спростовано. Нова СПП містить положення, що вона все одно набуде чинності 1 січня 2023 року, а якщо країни не приведуть справи до ладу, це може коштувати їм грошей ЄС із першої стійки (доходів фермерів). Очікується, що запізнілі впродовж двох-трьох місяців також будуть у графіку.
Стикнувшись із «400 до 4000 сторінок», деякі євродепутати вголос запитували, чи надала Європейська Комісія міністерствам сільського господарства чіткі вказівки.
Зауважили, що найбільше впроваджена «регіоналізація» в кількох великих країнах ЄС призводить до безлічі різних правил і положень. Це стосується не тільки повноважень регіональних органів влади, а й внеску регіональних та національних аграрних організацій.
Голова Комісії Норберт Лінс сказав, що як Європейська Комісія, так і міністри сільського господарства та Європарламент мають забезпечити підготовку правил субсидування по країнах вчасно, щоб фермери за бажанням могли своєчасно адаптувати посівні та виробничі плани на новий сезон.