Можливе приєднання України до Європейського Союзу викликає не лише військово-стратегічні наслідки у короткостроковій перспективі, але й питання сільського господарства у довгостроковій. Європейські інституції наголошують, що необхідно здійснити ще значні кроки, тоді як Україна прагне до швидкої інтеграції та відкриття ринків. Водночас у країнах ЄС існують побоювання щодо наслідків для виробників.
Європейський комісар з питань сільського господарства Хансен підкреслює, що процес приєднання України до ЄС є складнішим, ніж часто вважають. На його думку, під питанням стоїть не лише гармонізація сільськогосподарських норм, а й спосіб адаптації фермерських організацій в Україні. Він вважає, що швидка угода малоймовірна.
Європейські аграрні організації закликають до балансу між доступом України на ринок і захистом існуючих виробників ЄС. Вони побоюються, що надто швидка лібералізація торгівлі може спричинити тиск на ціни та конкурентоспроможність. Водночас вони наголошують на важливості солідарності з Україною, з огляду на нинішню геополітичну ситуацію та регіональну напруженість.
За результатами нещодавного опитування в Україні, невелика більшість населення надає перевагу швидкому вступу до НАТО, а не до Європейського Союзу.
Уряд Польщі пообіцяв під час свого головування в ЄС надати пріоритет переговорному процесу щодо приєднання України до Союзу. Польський уряд вважає членство критично важливим кроком для стабілізації регіону. Водночас Варшава підкреслила, що це можливо лише у тісній співпраці з іншими країнами ЄС.
Україна надає великого значення збереженню нинішнього доступу до ринку ЄС. Уряд у Києві наполягає на продовженні пільгових торговельних умов, запроваджених у кризові роки. Ці заходи допомогли українським фермерам реалізувати продукцію в Європі та підтримувати економіку.
У різних країнах ЄС аграрні організації побоюються конкуренції з боку дешевих українських імпортних товарів. Вони хочуть гарантій, що європейські фермери не опиняться у програші через нижчі витрати на виробництво в Україні. Тому вони просять Європейську комісію вжити додаткових заходів, таких як контроль ринку та фінансова підтримка.
Водночас українські сільгоспвиробники побоюються, що занадто швидке впровадження норм ЄС може завдати їм великої шкоди. Вони вже стикаються з фінансовою невизначеністю та обмеженими інвестиційними можливостями, заявляючи, що потребують часу для адаптації до жорсткіших вимог щодо безпеки харчових продуктів та охорони довкілля. Без ретельної поетапної реалізації їхня конкурентоспроможність може значно погіршитися.
Українські сільськогосподарські компанії також висловили стурбованість затримкою подальших торговельних переговорів з ЄС. Вони побоюються, що політичні напруження та внутрішні дискусії у Європі щодо аграрної політики можуть перешкодити просуванню інших напрямів економічного співробітництва. Ці компанії наполягають на чітких та конкретних термінах, щоб інвестиційні плани та амбіції зростання не відкладалися через суперечки та процедурні зволікання в Брюсселі щодо аграрних питань.
Уряд України нещодавно наголосив на необхідності спільного плану дій для прискорення переговорів. Водночас як Київ, так і Брюссель підкреслюють, що координація у питаннях аграрних реформ є незамінною.