У Європейському парламенті керівники ЄС відзначили шістдесятиріччя європейської спільної сільськогосподарської політики (СПП). Головою парламенту Робертою Мецолою, французьким міністром Марком Фесно, комісаром з сільського господарства Янушем Войцеховським та головою аграрного парламентського комітету Норбертом Лінсом були виголошені промови.
Представники ЄС вшанували досягнуті результати «шістдесят років спільних зусиль» щодо виробництва достатньої кількості здорової їжі не лише для європейського населення, а й для решти світу. Голова парламенту Мецола зазначила, що сільське господарство за останні шістдесят років зробило «монументальні кроки».
Водночас вона підкреслила, що сільське господарство стоїть перед великими викликами: лише близько десяти відсотків фермерів молодші за 40 років. Галузь потребує оновлення, модернізації та омолодження, додала вона.
Французький міністр Фесно вказав, що сільське господарство було не лише першою спільною політичною сферою в Європі, а й з часом стало найуспішнішою. Якщо спочатку головною метою було нагодувати власне голодуюче населення після воєнних років, то пізніше сектор перетворився на світового постачальника продовольства.
Комісар ЄС Войцеховський звернув увагу на те, що попри прогрес у європейській сільськогосподарській політиці, досі існують значні розбіжності між сільськогосподарськими підприємствами на заході Європи та в колишніх країнах Варшавського договору на сході. Вони досі борються з наслідками десятиліть колективізму та радянських колгоспних практик у своїй харчовій промисловості.
Походжений з Польщі комісар застерігав від надмірної індустріалізації та розширення масштабів сільського господарства. Він виступає за те, що називає «сільським господарством із соціальною свідомістю»: кращий догляд за тваринами, омолодження сільських територій і протидію поглинанню малих сімейних фермерських господарств більшими.
«Мій погляд такий: сільське господарство — це не промисловість, земля — не фабрика, а тварини — не машини», — сказав Войцеховський.
Войцеховський також позитивно відзначив, що останніми роками сільськогосподарська політика була розширена до «сільської політики», що включає європейську фінансову підтримку для розвитку та модернізації малозаселених і менш розвинених сільських територій.