Європейська Комісія заявляє, що жорсткіші екологічні та кліматичні збори на імпорт харчових продуктів із країн, що не входять до ЄС, не суперечать юридичним нормам Світової організації торгівлі (ВТО). Це перший позитивний сигнал від Європейської Комісії щодо запровадження так званих «дзеркальних положень» у торговельних угодах.
Комісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський у понеділок пропонує 27 міністрам сільського господарства на засіданні в Люксембурзі провести перевірку «випадок за випадком». Відповідний звіт Європейської Комісії було нещодавно опубліковано. Єврокомісія інформуватиме міністрів про консультації, які відбулися з січня по березень із зацікавленими сторонами.
Довгий час сільгоспвиробники та тваринники вимагали однакових критеріїв виробництва або додаткових зборів на «дешеві» харчові продукти з країн, що не входять до ЄС, головно щоб захистити власний європейський ринок. Однак, запровадження таких «ввізних штрафів» заборонено ВТО, бо це вважається «спотворенням конкуренції» та «наданням переваг власним підприємствам».
Але тепер, коли Європейський Союз запроваджує в межах Зеленого курсу та стратегії «від ферми до столу» нові норми для добробуту тварин, біорізноманіття та здоров’я, ЄС планує вимагати таких нових кліматичних критеріїв і для імпортованих харчових продуктів. І якщо країни не можуть або не хочуть їм відповідати, ЄС має право накладати додаткові збори, аби створити «рівні умови гри».
Австрійська євродепутатка Сімоне Шмідтбауер (ÖVP/ЄНП) говорить про «проміжну перемогу». Вперше Єврокомісія дає позитивний сигнал для «дзеркальних положень» у торговельних угодах. Особливо Франція активно підтримувала цю ідею впродовж останніх півроку.
«Європейська Комісія більше не проти цього проєкту. Це проміжна перемога, на якій ми базуватимемо наші подальші зусилля», – заявляє євродепутатка. «Давно пора, щоб Єврокомісія зрозуміла вимогу сільськогосподарських спілок, що стандарти виробництва для європейських фермерів повинні також застосовуватись до імпортних сільськогосподарських продуктів і харчових товарів», – пояснює Шмідтбауер у статті на сайті Австрійської сільськогосподарської спілки STBB.
Щоб практично перевірити юридичну життєздатність цієї ідеї, повинна проводитись «оцінка у кожному конкретному випадку». Міністр сільського господарства Нідерландів Генк Стехаувер минулого тижня у листі до парламенту повідомив, що також підтримує підхід «випадок за випадком» на основі експерименту.
Він однак зауважує, що визначати ціну продукту впливає не лише якість, а й різні умови в кожній країні. «Водночас на кінцеву конкурентоспроможність компаній впливають і інші чинники, зокрема інфраструктура, знання та вартість праці. Потрібно враховувати, що можливо в рамках багатосторонньої системи ВТО і які заходи є бажаними», – зазначає Стехаувер у листі до парламенту.
«Один і той самий стандарт виробництва для імпортованої продукції – це те, що вимагають місцеві фермери, і вони це заслужили. Це посилює конкурентоспроможність європейських фермерів і допомагає впроваджувати регіональний підхід у сільському господарстві для досягнення прориву. Від цього виграють споживачі, тварини, навколишнє середовище і клімат, а врешті-решт, і ми, фермери», – каже Шмідтбауер.