Цим міністри з питань довкілля суттєво відходять від пропозиції Європейської комісії та Європейського парламенту, який навпаки хоче посилити ці вимоги.
Зокрема, міністри пропонують звільнити від зобов’язання будувати очисні споруди маленькі села і регіони з населенням менш ніж 1250 осіб. Комісар з питань довкілля Віргініус Сіскевичус наполягає, щоб більше територій було зобов’язано впроваджувати очищення.
Водночас міністри вважають, що слід дивитися не лише на природоохоронні інтереси чистішої води, а й на питання громадського здоров’я. Тому тепер також передбачено зобов’язання для країн ЄС контролювати стічні води на наявність збудників хвороб, заразних бактерій та небезпечних хімічних речовин. Це означає, що до процесу мають бути залучені й інші комісари.
Крім того, міністри хочуть надати найновішим членам ЄС відстрочку від 8 до 12 років, оскільки вони в останні роки вже здійснили значні інвестиції для впровадження директиви ЄС.
Протягом двадцяти років держави-члени мають забезпечити застосування так званого третинного очищення (видалення азоту та фосфору) на великих об’єктах, що обслуговують понад 150 тис. осіб. Передбачено виняток, коли очищена стічна вода повторно використовується для зрошення сільськогосподарських угідь за умови відсутності ризиків для довкілля чи здоров’я.
«Вода — це цінний ресурс, який стає дедалі дефектнішим. Міські стічні води можна успішно очищувати за допомогою наявних технологій», — зазначив комісар з питань довкілля Сіскевичус. За його словами, це відкриває широкі можливості для фермерів, які можуть безпечно використовувати відновлену воду для зрошення.
ЄС заявляє, що щороку очищується понад 40 000 мільйонів кубічних метрів стічних вод, але лише 2,4% з них проходять таку доочистку, яка дозволяє використовувати їх у сільському господарстві. Це одна з причин, через яку Брюссель хоче посилити норми.