Саміт Європейського Союзу чинить тиск на прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте, аби він погодив багаторічний бюджет ЄС, а особливо фонд відновлення після коронавірусу. Нідерланди і ще три країни — «скупі четвірка» — хочуть, щоб частина підтримки ЄС поверталася назад.
Канцлерка ФРН Ангела Меркель та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на спільній пресконференції заявили, що зробити це треба швидко, щоб приборкати кризу. Країни ЄС мають дивитися ширше за власні інтереси, зазначила фон дер Ляєн, не називаючи конкретних держав.
На початку (почергового) головування Німеччини в ЄС канцлерка Меркель сказала, що Союз стоїть перед найбільшою кризою з часу свого створення. Вона підкреслила, що пандемія коронавірусу та очікувана економічна криза навпаки свідчать про необхідність співпраці, а не самоізоляції країн.
Лідери урядів ЄС зберуться 17 та 18 липня в Брюсселі, сподіваючись, що після двох невдалих спроб вдасться досягти порозуміння. Оскільки Нідерланди на саміті ЄС сприймають як ініціатора і лідера «скупих чотирьох», у понеділок увечері прем’єр Рютте очікує візиту президента ЄС Шарля Мішеля в Гаазі. Голова Європейської ради приїде до офіційної резиденції Рютте — будинку «Катсгейс», де Мішель, без сумніву, буде переконувати Рютте.
Президент Франції Еммануель Макрон минулого тижня вже був у Рютте з розмовою про фонд. Ліберали Рютте, Макрон і Мішель, соціал-демократ Санчес і християнський демократ Меркель сформували після європейських виборів п’ятірку, що створила нову Європейську комісію на чолі з Урсулою фон дер Ляєн. Разом вийшли — разом повернуться, — це теж згадуватимуть Рютте.
Після зустрічі з Мішелем Рютте в четвер увечері має приїхати на робочу вечерю в Берлін на зустріч із канцлеркою Ангелою Меркель. Вона прагне досягти порозуміння на саміті 17-18 липня. Також країни мають погодити багаторічний бюджет ЄС. Раніше Меркель визнавала, що Німеччина у найближчі роки буде змушена більше платити у плани ЄС.
Для прем’єр-міністра Рютте існують дві важливі умови. По-перше, в бюджеті ЄС має залишатися знижка на внесок Нідерландів. Нові плани мають фінансуватися за рахунок скорочень старих, хоча Нідерланди у сфері кліматичної політики та «Зеленого курсу» визнають, що грошей має бути більше. По-друге, країни Південної Європи мають продовжити узгоджені реформи, якщо хочуть отримати допомогу з фонду відновлення. Йдеться, зокрема, про пенсії, збір податків та ринок праці.
Рютте у п’ятницю повторив, що не вважає наявність термінової потреби у запуску фонду відновлення: жодна країна поки не подала заявок. Навіть ще немає реальних розрахунків чи цифр щодо «обсягу збитків». Це стане відомо не раніше, ніж через кілька місяців або навіть наступного року. «Абсолютної необхідності» досягти угоди на саміті через два тижні щодо фонду Рютте не бачить. Він хотів би, щоб це вийшло, бо «це зменшить багато клопоту й можливо покращить атмосферу».
Нідерланди не залишилися наодинці в цьому опорі. Разом з Австрією, Данією та Швецією вони протистоять плану Комісії щодо фонду відновлення. Спротив особливо гостро сприйняли країни Південної Європи, а також Франція, Німеччина і Польща.