Країни ЄС хочуть стратегію з білків, але досі не дійшли згоди щодо лабораторно вирощеного м’яса

Прискорення переходу на білки могло б посилити продовольчу безпеку в Європі без залежності від імпорту білковмісних харчових продуктів.

Важливою складовою німецько-данського заклику є збільшення вирощування рослинних білків, зокрема сої, гороху та сочевиці, площі яких Німеччина очікує значно збільшити до 2030 року. Особливо останніми роками зростає попит на рослинні харчові та поживні продукти у сфері альтернативного та сталого харчування.

Ініціатива отримала широку підтримку на щомісячній Раді з сільського господарства ЄС у Брюсселі від різних країн ЄС, зокрема Нідерландів, де міністр Фемке Вірсма (BBB) відстоювала включення риби як джерела білка. Ірландія та Люксембург, у свою чергу, наполягали на фінансовій підтримці, щоб зробити вирощування білковмісних культур більш рентабельним. Польща виступила за розширення виробництва сої як цінного джерела білка.

Хоча пропозицію здебільшого прийняли позитивно, вона викликала і суперечки, особливо щодо ролі лабораторно вирощеного м’яса та інших інноваційних джерел білка. Угорщина та Італія разом із низкою інших країн, серед яких Франція та Іспанія, висловили занепокоєння щодо впливу крафтового м’яса на традиційне сільське господарство та харчову культуру. Вони вимагали, щоб на крафтове м’ясо застосовувалися такі ж строгі правила ЄС, як і на лікарські засоби.

Пропозиція Німеччини та Данії підкреслює необхідність більшого внутрішнього виробництва високоякісних, кліматично дружніх білків як для їжі, так і для кормів. «Ми стоїмо перед викликом зменшити кліматичний вплив нашого виробництва продуктів харчування», — сказав Оздемір. План включає заходи, такі як більше досліджень і інновацій, диверсифікація джерел білка та краща кооперація в межах ланцюгів постачання.