Перед самітом ЄС, що розпочнеться у четвер, чотири країни Вишеградської групи розкритикували головування Фінляндії в Європейському Союзі за пропозицію щодо встановлення нового багаторічного бюджету. Польща, Угорщина, Чехія та Словаччина не лише не погоджуються з розміром бюджету, але й відкидають можливі штрафи для країн ЄС, які не дотримуються правил ЄС.
При вступі в посаду нової Європейської комісії у Брюсселі традиційно також затверджується новий багаторічний бюджет, який базується не лише на вже існуючих домовленостях та процедурах. У новому багаторічному бюджеті також закладені кошти для списку бажань нових європейських комісарів.
Відповідно до вже існуючих угод ЄС при наданні субсидій і фондів країнам тепер бажає контролювати, чи дотримується така країна ЄС чинних правил ЄС. У цьому випадку Польща та Угорщина ризикують отримати менше субсидій через недостатню прозорість їх судової системи та дискримінацію іноземних організацій.
Президентство Фінляндії за останні місяці провело консультації з усіма країнами ЄС, а також із нинішньою Європейською комісією і новим головою комісії Урсулою фон дер Ляєн. Консультації відбулися також із політичними лідерами фракцій новообраного Європейського парламенту.
За підсумками цих консультацій у новому багаторічному бюджеті зберігається система, за якою близько третини субсидій виділяється на сільське господарство, що робить його найбільшим статтею витрат ЄС. Вельми сумнівно, чи погодиться Європарламент з таким розподілом, оскільки тепер субсидії на сільське господарство необхідно розглядати також з позиції сталого розвитку та кліматичної політики. До цього часу існувало враження, що потенційні скорочення фінансування відбудуться саме в цьому секторі.
У березні Європейський парламент надав рекомендації щодо проекту бюджету Комісії на 2021-2027 роки. В ньому пропонувалося збільшити внесок з 1% до 1,3% від спільного валового національного продукту. У липні лідери урядів висловили власну позицію, прагнучи зберегти максимум на нинішніх 1%. Європейська комісія заявляє, що для бюджету потрібен приріст до 1,13%. Ведуться переговори, щоб у першій половині 2020 року досягти згоди між трьома інституціями ЄС.
Фінське головування підготувало документ для саміту ЄС, щоб полегшити дискусію, базуючись на опитувальнику, який було розіслано країнам-членам у липні. Згідно з документом, країни-члени мають розбіжності щодо загального внеску у майбутній МФР (багаторічну фінансову рамку) в межах від 1,00% ВНП ЄС27 до пропозиції Комісії у 1,11%.
Відтак фінське головування наполягає на розподілі: одна третина для промислових фондів, одна третина – для сільського господарства, і одна третина – для інших сфер політики. Всі інші потреби у новій політиці мають фінансуватися за рахунок скорочень у інших частинах бюджету.
Дипломат з однієї з країн Вишеградської групи повідомив журналістам, що сподівається, що фінська записка не стане основою для обговорення, і нагадав, що щонайменше дві країни Вишеграду розглядають питання штрафів як «червону лінію». Водночас він визнав, що Нідерланди не погодяться на новий багаторічний бюджет без введення нових санкцій.
Країни Вишеградської четвірки також мають спільну позицію щодо рішучої підтримки відкриття переговорів про вступ до ЄС із Північною Македонією та Албанією. Але дипломат визнав, що французька опозиція, ймовірно, не зміниться.