Пропозиція щодо пестицидів затримується, оскільки кілька країн ЄС не хочуть жодних обмежень у використанні хімікатів у сільському господарстві, або ж хочуть відкласти це рішення після європейських виборів (червень 2024 року). Пропозицію півроку тому тодішнє чеське головування «повернуло» Комісарам Тіммермансу, Сінкевічюсу та Кір'якідес з проханням провести додатковий «дослід наслідків».
З додаткового звіту на 218 сторінок випливає, що наслідки для більшості сільськогосподарських продуктів значно приємніші, заборони не буде загалом (лише для громадських парків і скверів), а обмеження у сільському і садівничому господарстві торкнуться лише справді «небезпечних» (загрозливих для здоров’я) засобів.
Крім того, Брюссель уже неодноразово заявляв, що країни, які значно скоротили використання пестицидів, мають отримати менші квоти чи зобов’язання.
Додатковий звіт про наслідки нещодавно було вилуфлено, і, можливо, його буде представлено Європейською Комісією 5 липня. Проте Брюссель пов’язує це також із своєю пропозицією щодо закону про відновлення природи, за який у вівторок відбудеться фінальне голосування у комісії з питань довкілля (envi) Європейського Парламенту.
Крім того, нинішнє головування ЄС Швеції внесло два технічні компроміси в пропозицію щодо пестицидів. Це дає країнам-членам свободу вибору у встановленні правил для окремих культур або для груп культур. Також країни ЄС можуть обрати впровадження цієї вимоги через обов’язкові правила.
Країни-члени мають розробити керівні принципи або правила для культур, які разом займають 75% (раніше 90%) сільськогосподарських угідь. Більшість країн ЄС, включно з Нідерландами, підтримують ці варіанти вибору, про що повідомляє Адема у своїй анотованій інформації до парламенту.
Крім того, міністри сільського господарства на своїх двохденних консультаціях обговорять також прохання семи країн ЄС про збереження двох тимчасових послаблень у спільній сільськогосподарській політиці (СПП) на наступний рік. Це все ще необхідно через загрозливу світову продовольчу безпеку внаслідок війни Росії проти України. Європейська Комісія вказує, що харчові наслідки, хоча і під тиском, наразі досить помірні.
Йдеться про два послаблення: обов’язкової сівозміни та невикористання парових земель на користь стимулювання біорізноманіття. Ці дві дерогації було впроваджено торік під тиском Європарламенту («тимчасово, на один рік») до СПП 2023-2027, коли стало очевидно, що експорт українського зерна буде уражений російською блокадою чорноморських портів.
У аргументації Естонії, Латвії, Литви, Фінляндії, Польщі, Чехії та Угорщини також вказується на триваючу посуху і пов’язані з нею слабкі врожаї, через що розширення виробничих можливостей є бажаним.