Вона очікує під час трилогових переговорів із Європейською Комісією та Європейським Парламентом позбавити вже радикально скорочену заборону на погіршення ще й «подальшої юридизації природоохоронної політики».
Ван дер Валь у вівторок після закінчення Ради ЄС з питань довкілля у Люксембурзі сказала, що Єврокомісія вже внесла багато пом’якшень, але вона б воліла, аби голова Ради ЄС – Швеція – зняла цю пропозицію з порядку денного.
Однак кваліфікована більшість (великих) країн ЄС вважає пропозицію достатньо дозрілою для фінального раунду переговорів з Європейським Парламентом, не ухвалюючи її наразі остаточно на голосуванні.
Ван дер Валь повторила, що підтримує головну ціль відновлення природи, оскільки Нідерланди мають надолужити втрачене за останні двадцять-тридцять років. Вона не хотіла голосувати проти пропозиції й за потреби утрималася б від голосування.
На запитання, чи наполягатиме тепер на підтримці у своїй партії VVD у Європарламенті, вона відповіла, що планує ще кілька тижнів обговорювати окремі частини пропозиції з багатьма політиками ЄС.
Голова екологічної комісії ENVI Європарламенту, француз Паскаль Канфен, назвав рішення міністрів підтримати пропозицію стимулом для його комісії, яка має визначити позицію наступного тижня (27 червня). Минулого тижня голосування було призупинено через однакову кількість голосів — 44 проти 44.
Міністр ван дер Валь задоволена, що комісари ЄС ослабили «зобов’язання до результату» до «зобов’язання докласти зусиль». Також комісари прагнуть уникнути загрози блокування будівництва; тому окремі країни-члени отримають більше повноважень щодо того, що де дозволено або заборонено.
Проте ван дер Валь і досі має зауваження до так званого «проект за проектом». Вона зазначає, що у маленькій густонаселеній країні з безліччю зон Natura2000 та природних територій вона все ще боїться «різноманітних дозволів, процедур і юридизації природи».
Не вдаючись у подробиці, вона сказала, що окремі країни мають отримати не лише право частково самостійно вирішувати зміст (природоохоронної політики), а й вирішувати, як це має бути організовано (що відрізняється у кожній країні). Вона додала, що спільно з деякими однодумцями, такими як Бельгія, Фінляндія та Мальта, намагатиметься це досягти.