Коаліційний уряд Нідерландів стикається з зростаючою критикою з боку власних радників та високопосадовців щодо нідерландських заперечень проти фінансування Європейського Союзу. Навіть президент Нідерландського банку, колишній прем’єр-міністр та впливовий лідер організацій роботодавців вважають, що Гаага не повинна бути такою скупою, а навпаки — щедрою.
Нідерланди разом з кількома іншими країнами ЄС виступають проти поточних пропозицій Європейської Комісії, які обговорюватимуться у п’ятницю на відеоконференції. Особливо чутливою є тема надання грантів із фонду відновлення після коронакризи. Разом із Данією, Швецією та Австрією Нідерланди раніше також запропонували власний варіант. Ці «економні четверо» хочуть, щоб фонд відновлення надавав лише кредити, а не гранти.
Саме фінансові установи, роботодавці, радники, опозиція в парламенті та банки завжди радили уряду бути стриманим щодо субсидій та платежів до цього європейського «монстра» в Брюсселі. Нині вони наполягають на тому, щоб прем’єр Марк Рютте та міністр Вопке Хукстра переступили через власні сумніви. Нідерланди, завдяки поточному спротиву, ризикують не лише втратити власну довіру, але й підірвати європейську співпрацю та інтеграцію замість того, щоб їх підтримати.
Це було не лише зверненням голови роботодавців Ганса де Боера та президента Центрального банку Клааса Кнота, а й колишнього прем’єр-міністра Яна-Пітера Балкененде. Для Нідерландів це надзвичайна подія, коли колишній прем’єр або міністр висловлюється щодо політики своїх наступників. Цим усе більше похитують нідерландську критику на адресу грандіозних планів Брюсселя.
Крім того, здається, що нідерландське «ні» все більше стає радше формальністю і політичним формулюванням, а не аргументованою позицією. За кулісами ЄС останніми тижнями багато з раніше висунутих зауважень «економних четверо» були враховані. Насправді йдеться лише про те, що країни ЕС з часом мають підвищити свої щорічні внески. Але натомість вони отримають більше обов’язків від ЄС.
Запропонований Європейською Комісією план фонду відновлення після коронакризи на 750 мільярдів євро в довгостроковій перспективі окупиться, заявив один з найвищих і найвпливовіших посадовців Брюсселя. За словами найвищого бюджетного чиновника, нідерландця Герта-Яна Купмана, в найближчі роки економічне зростання компенсує ці витрати. Спочатку від цього виграють насамперед південні країни ЄС, визнав він. Але зрештою й Нідерланди отримають користь, якщо в Європі загалом справи підуть краще. «Усі отримують вигоду», — зазначив Купман, додавши, що план сприяє збереженню єдності Європейського Союзу.
Президент Нідерландського банку (DNB) Клаас Кнот вважає запропонований Комісією план хорошою відправною точкою для переговорів. Однак остаточне наповнення плану, на його думку, є політичним рішенням. Колишній прем’єр Ян Пітер Балкененде хотів би, щоб дискусія була менш поділена на протиставлення «ми» і «вони».
Також нідерландські депутати Європарламенту від різних партій загалом підтримують новий бюджет ЄС і не поділяють заперечень Рютте та Хукстра. Лідер делегації CDA Естер де Ланге вітає пропозиції, вважаючи, що на це пішло надто багато часу. Вона, проте, застерігає від спільного нарощування боргів.
D66 підтримує «європейське рятувальне коло» і закликає національні уряди швидко приймати рішення. Євродепутатка Софі ін ’т Вельд наголошує: «Прем’єр Рютте та міністр Хукстра мають нарешті усвідомити, що європейський інтерес є також нідерландським інтересом. Інвестиції в Європу – це інвестиції в нас самих». За її словами, підтримка має бути умовною й залежати від поваги до демократії та верховенства права.
Дерк Ян Еппінк (Форум за демократію) називає фонд коронадопомоги «політичним державним переворотом» з боку Європейської Комісії.
Пауль Танґ (Партія праці) характеризує пропозиції як «дуже розумні» й критикує «економні країни» Нідерланди, Австрію, Данію та Швецію. «Спостерігати зі свого укріпленого замку за світом, що палає — не є розв’язанням глобальної кризи. Зараз час діяти разом і справедливо розподілити рахунок», — заявив він.

