Новий голова Ради ЄС, президент Шарль Мішель (43 роки), побоюється нового виду холодної війни між Сполученими Штатами та Китаєм, в якій Європа може стати жертвою. Колишній прем'єр Бельгії вважає, що Європа на світовій арені не повинна задовольнятися другорядною роллю, а має діяти як свідомий і повноцінний гравець.
„Ми – ринок із 500 мільйонами споживачів, ми маємо демократичні цінності та інтереси, які необхідно захищати. Нам потрібне чітке бачення того, чого ми хочемо відносно Африки, Китаю, США, Великої Британії. ЄС має зайняти більш наполегливу позицію у світі, не агресивну, а асертивну. Про це я хочу наступного року серйозно поговорити з лідерами урядів, щодо європейської зовнішньої стратегії», – сказав Мішель у інтерв'ю виданню Volkskrant.
Цього вікенду Мішель переймає посаду президента ЄС у поляка Дональда Туска. Він є фактично старшим серед 28 лідерів урядів та голов держав, які в ЄС здебільшого захищають свої національні інтереси. Оскільки кожна з цих країн по-різному дивиться на великі міжнародні питання, як-от одностороння торгова політика Сполучених Штатів чи агресивна стратегія купівлі активів Китаєм, Європейський Союз не завжди може дати оперативну і адекватну відповідь на міжнародні питання.
43-річний ліберал хоче, щоб Європа стала світовим лідером у зеленій економіці та впевнено відстоювала свої інтереси на міжнародній арені. «ЄС не може залишатися осторонь у найскладніших дискусіях нашого часу». ЄС має також із більшою впевненістю говорити про свої норми і цінності на світовій сцені, зазначив бельгієць. Європа має багато підстав бути впевненою і асертивною.”
Заклик Мішеля перегукується з подібними заявами нової голови Європейської Комісії, Урсули фон дер Ляєн. Вона також останніми тижнями час від часу говорила про необхідність більшої зовнішньої орієнтації ЄС.
Президент ЄС Мішель у тому ж інтерв’ю заявив, що не згоден із пропозицією прем’єра Марка Рютте зафіксувати новий довгостроковий європейський бюджет максимум на рівні 1,00 відсотка від європейського валового національного доходу. „Наш рівень амбіцій не може обмежуватися 1 відсотком і тим, чи будуть скорочення внесків до ЄС. Йдеться також про те, на що витрачаються кошти: сільське господарство, бідні регіони, дослідження, боротьба зі зміною клімату, цифровізація суспільства. Це вимагає ширшої дискусії, ніж просто про кілька цифр.”