Це засідання є також останньою нарадою міністрів сільського господарства під керівництвом бельгійського головування в ЄС; починаючи з 1 липня менш проєвропейська Угорщина стане головою ЄС на півроку. Крім того, наступні півроку багато рішень в ЄС призупинені в очікуванні призначення нової Європейської комісії. За лаштунками лідери держав вже обговорюють, які комісари можуть бути перепризначені, а хто ні.
Минулого тижня, відповідно до плану, чинна комісія презентувала проєкт бюджету на 2025 рік. У ньому передбачено практично бюджет, нейтральний за обсягом, лише з поодинокими (раніше погодженими) корективами.
Для спільної сільськогосподарської політики не передбачено жодного збільшення, незважаючи на попередні заклики комісара Войцеховського. Він вважає, що принаймні слід збільшити «фонд на випадок катастроф» і скоригувати всі статті з урахуванням інфляції. На 2025 рік комісія намагається зарезервувати для ССП 53,8 мільярда євро, що не відрізняється від бюджету 2024 року. Войцеховський, який відповідав за сільськогосподарський напрямок останні п’ять років, закликав європейських лідерів усвідомити важливість ССП.
Бельгійське головування запрошує міністрів сільського господарства на засідання в Люксембурзі для ухвалення низки висновків щодо бажаного майбутнього сільського господарства. Ці висновки мають стати відповіддю на нещодавні протести фермерів у багатьох країнах ЄС та на виклики, з якими сільськогосподарський сектор зіткнеться в найближчі роки.
Крім того, у новій сільськогосподарській політиці доведеться врахувати результати (?) аграрного діалогу, ініційованого головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. На початку цього року — під тиском фермерських протестів — вона призупинила запровадження заходів Зеленої угоди в агросекторі і пообіцяла розпочати діалог з фермерами. Відтоді про цей діалог було чути дуже мало.
Європейський парламент і країни ЄС з того часу ухвалили лише одне конкретне рішення: чотири кліматичні правила, затверджені у 2021 році, не впроваджувати обов’язково, а на добровільній основі. Також ці чотири заходи було одразу призупинено через початок російської війни проти України. Обіцяне «спрощення навантажень» покладено на країни ЄС і, головним чином, стосується скасування адміністративних вимог, а не скасування премій чи податків.
Минулого тижня офіційно розпочалися перемовини з Україною щодо вступу до ЄС. Країна, оточена Росією, хоче змінити свою геополітичну орієнтацію в бік ЄС і шукати інтеграції з Європою. Ці процеси можуть тривати роками, але також можуть швидко набувати визначально спрямованого характеру.
Якщо цей «аграрний гігант» вступить на спільний ринок ЄС, це майже повністю переінакшить чинну сільськогосподарську політику та виробництво їжі. Тому вже зараз зрозуміло, що на якийсь час у сфері сільського господарства ЄС нічого не зміниться в очікуванні нового (трохи правіше орієнтованого) Європарламенту, нової Комісії (включно з можливою повторною каденцією фон дер Ляєн), нового (більшого?) бюджету ССП та (швидкого чи повільного) вступу України.