Президент ЄС Шарль Мішель у п'ятницю на відеоконференції передбачає складні переговори щодо плану відновлення після коронавірусу та довготермінового бюджету ЄС (МФК) на 2021-2027 роки. Мішель не очікує прориву, планує в липні повторний саміт ЄС і зазначає, що лідерам країн ще належить багато роботи.
На столі лежить пропозиція Європейської комісії щодо багаторічного бюджету (МФК) в розмірі 1100 мільярдів євро та фонду відновлення після коронавірусу на 750 мільярдів євро, з яких 500 мільярдів у вигляді субсидій. Нетто-платники Нідерланди, Данія, Швеція та Австрія неодноразово заявляли, що не хочуть витрачати більше.
Ці чотири країни насамперед хочуть, щоб постраждалі від коронакризи південноєвропейські країни запускали свої економіки за допомогою дешевих позик, а не європейських грантів або субсидій. Тут стоїть питання, чи кожна заявка повинна проходити всі процедури ЄС для виплат, і чи можуть тоді через європейських чиновників і політиків до неї бути висунуті різні умови.
Раніше президент ЄС Мішель зазначив, що думки лідерів урядів збігаються в багатьох питаннях. Однак, за його очікуванням, ще буде багато боротьби щодо розміру та наповнення багаторічного бюджету, запровадження нових європейських податків і про знижки, які досі отримують такі країни, як Нідерланди.
Раніше цього року канцлерка Німеччини Ангела Меркель дійшла висновку, що Німеччина повинна більше сприяти ЄС не лише в відновленні економічної шкоди від коронавірусу, а й у підтримці та покращенні європейської економічної інфраструктури. Після цього головними противниками неконтрольованої фінансової підтримки південноєвропейським країнам та створення колективних європейських боргів залишились переважно Австрія та Нідерланди.
Коаліційний уряд Нідерландів нині заявляє, що шукає компроміс щодо фонду відновлення ЄС. Прем’єр-міністр Рютте каже, що мова йде про набагато більше, ніж просто про питання, чи фонд повинен надавати позики чи гранти. Чотири країни, які протестують, вважають, що південні країни в обмін на підтримку повинні перш за все реформувати свої ринки праці та пенсійні системи.
Якщо на саміті ЄС не буде знайдено рішення, Європейський Союз вийде з кризи послабленим, попередив ліберальний прем’єр-міністр Марк Рютте. За його словами, є ще інші ризики. Якщо економічні відмінності в Європі зростатимуть, бо північні країни швидше відновляться після кризи, ніж південні, це поставить під загрозу стабільність в ЄС, сказав Рютте. Тому необхідно направляти гроші у постраждалі країни, підтримуючи раніше висловлені заклики про допомогу їм.
Рютте також погоджується з іншими лідерами ЄС, які кажуть, що ЄС має посилюватися, а не послаблюватися. Цьому сприяє той факт, що міжнародна політика стає дедалі нестабільнішою. Рютте звертає увагу на ускладнення стосунків між США та Китаєм і роль Росії. У цій складній грі Європа ризикує стати іграшкою.
Щоб впоратися з цими проблемами, необхідно, за словами Рютте, знайти золоту середину. Хоча здається, що мова лише про те, чи слід надавати позики чи гранти, Рютте вважає, що це не так. «Суть у тому, чи країни готові проводити реформи. Це ключовий момент.» Вони повинні бути краще підготовлені до нових криз у майбутньому.