Австрія є єдиною країною ЄС, яка наразі виступає проти угоди через негативні наслідки для австрійського сільського господарства та м'ясопереробної промисловості. Це відхилення було висловлено ще чотири роки тому. Хоча аграрні застереження Австрії поділяють близько десяти країн ЄС, вони не були оформлені у формальний відмову.
Угоду з державами Меркосуру — Бразилією, Аргентиною, Уругваєм та Парагваєм — планують підписати у другій половині року під час іспанського головування в Раді ЄС. Як і в 2019 році, торговельна угода може зазнати невдачі через остаточне вето Відня. Остаточне рішення Австрії залежить від міністра економіки Мартина Кохера, а не від міністра аграрної політики Норберта Тотшнига.
Великі країни ЄС, такі як Німеччина та Франція, наголошують, що зупиняти або відкочувати Меркосур нереалістично. Адже угоду було детально узгоджено ще кілька років тому, особливо у сфері імпорту та експорту.
Деякі країни ЄС, серед яких Іспанія, прагнуть внести «додаток» до угоди з Меркосуру щодо екологічно чистих методів ведення сільського господарства та захисту зон первісних лісів. У такому разі угоду можуть ратифікувати пізніше цього року «з додатковою приміткою», за умови що Австрія «змінить свою позицію».
Організації Greenpeace та німецькі «Зелені» виступають проти угоди через шкоду для навколишнього середовища та клімату. Вони стверджують, що імпорт дешевої м’яса з Південної Америки призведе до масштабної вирубки лісів та збільшення викидів парникових газів. Проте міністр сільського господарства Німеччини Чем Оздемір («Зелені») і Європейська комісія неодноразово підкреслювали, що торговельна угода навпаки може сприяти сталому сільському господарству та збереженню лісів, особливо в Південній Америці.