Лідери урядів ЄС у п’ятницю на відеоконференції провели «конструктивні» дискусії щодо багаторічного бюджету ЄС (1180 мільярдів) та фонду відновлення після коронавірусу (750 мільярдів), але поки що не дійшли згоди.
Однак після чотиригодинного обговорення лідери держав та урядів заявили, що на наступному саміті, ймовірно в липні, вони подолають кризу і пообіцяли досягти угоди, незважаючи на величезні розбіжності між країнами-членами.
Як і очікувалося, після відеоконференції не було жодних висновків чи результатів. Обговорення мало слугувати першою можливістю висловити свої пріоритети та занепокоєння щодо пакету, таким чином делікатно приховуючи все ще існуючі протиріччя. У цьому контексті «скупі четверо» (Нідерланди, Австрія, Данія та Швеція) стоять у прямій опозиції до інших країн ЄС.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте після завершення заявив, що кошти з фонду боротьби з коронавірусом обов’язково мають потрапляти туди, де вони дійсно потрібні. Саме тому він не хоче використовувати нинішній розподіл коштів ЄС, що базується на стані країн перед пандемією, для розподілу допомоги під час пандемії. Цей розподіл передбачає значні суми не лише для сильно постраждалих Італії та Іспанії, а й (наприклад) для Польщі та інших країн, які постраждали значно менше.
«Важливо допомагати один одному», — підкреслив Рютте. На його думку, критично важливо, щоб «країни, які не мали «запасного фонду», не відставали ще більше і щоб союз не став дисбалансованим. Але від цих країн також варто очікувати «солідарності», щоб у майбутньому «піклуватись про себе самостійно». Він наголосив на необхідності реформ пенсійних систем, ринку праці та податкового збору, повторивши свій заклик.
Нідерландський уряд недооцінює «проблеми, що на нас насуваються», зауважив колишній президент De Nederlandsche Bank (DNB) Ноут Веллінк. Він очікує, що наслідки кризи «будуть дуже великими», тож уряд має поставити собі запитання: «наскільки ви готові бути солідарними?» «Адже це той момент істини, що насувається на нас.»
Веллінк зазначив, що на його думку, дарування, яке є великою перешкодою для Нідерландів, не є проблемою. Схоже, не усвідомлюють, що питання боргів, які насуваються, можуть вимагати від нас дуже великих жертв, якщо ми хочемо й надалі належати до Європи та зберегти єдність Європи, сказав він. За словами Веллінка, Нідерланди «у цьому сенсі нічого не навчилися на досвіді 2012 року», коли боргова криза Греції розділила Європейський Союз.
Президент Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард попередила про ризики для фінансових ринків у разі відсутності пакетів підтримки для економічного відновлення. Франція та Німеччина наполягали, що це питання має бути вирішено наступного місяця.
Голова Європейського парламенту Давід Сассолі у зверненні до лідерів зазначив, що нинішній пакет є амбітним, але насправді «недостатнім для необхідного». Він попередив, що Європейський парламент, який має схвалити багаторічний бюджет, не прийме менший пакет, ніж передбачено.
«Ми маємо розглядати цю поточну пропозицію як початкову позицію», — сказав Сассолі, яка має бути покращена. Європейський парламент хоче більшого бюджету, тоді як деякі країни досі прагнуть заощаджувати. Сассолі погодився з Рютте та також не підтримує допомогу найсильніше постраждалим країнам-членам виключно у вигляді позик. Це призведе до «нерівних наслідків для боргового навантаження країн-членів і коштуватиме ЄС у цілому ще більше», додав він.