Ця пропозиція, яка тимчасово передбачає заборону цих технологій, суперечить висновкам Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA), яке не вбачає жодних заперечень проти їх застосування. EFSA зазначає, що NGT, такі як CRISPR-Cas, є безпечними і не становлять більшого ризику, ніж традиційні методи селекції.
Однак угорська пропозиція є суперечливою. Декілька країн-членів ЄС, серед яких Нідерланди, закликають пом’якшити нинішні суворі правила щодо генетично модифікованих організмів (ГМО). Вони підкреслюють переваги NGT, такі як швидша й ефективніша розробка культур, які краще протистоять хворобам і зміні клімату.
Противники, зокрема Польща та Угорщина, залишаються стурбованими етичними та медичними наслідками генетичної модифікації.
Сама угорська президентура також є предметом суперечок. Угорщина отримує критику в ЄС через занепокоєння щодо верховенства права та демократичних цінностей у країні. Ця критика кидає тінь на їх тимчасове керівництво в ЄС.
Крім того, європейські лідери урядів наразі обговорюють склад нової Європейської комісії. Ці зміни можуть призвести до корекції чинної сільськогосподарської політики ЄС. Тому очікується, що найближчими місяцями не буде ухвалено суттєвих рішень щодо регулювання NGT.
Розбіжності між країнами ЄС та невизначеність у майбутній політиці ускладнюють шлях до однозначної позиції щодо NGT. Поки деякі країни наполягають на інноваціях та прогресі, інші утримуються з міркувань обережності та етики. Дебати про майбутнє генетичної селекції у сільському господарстві Європи, без сумніву, матимуть тривалий та складний перебіг.