Фінляндія запропонувала нову ініціативу, щоб подолати глухий кут у питаннях багаторічного бюджету Європейського Союзу (2021-2027). Ротаційне фінське головування пропонує збільшити обсяг бюджету ЄС до 1,07 відсотка від європейського валового внутрішнього продукту (ВВП). Це менше, ніж просили Європейська Комісія та Європейський парламент, але більше, ніж готові платити деякі країни ЄС.
Пропозиція розташована приблизно між бажанням нової Європейської Комісії (1,11 відсотка ВВП ЄС) і чинним бюджетом (1,00 відсоток). Фінляндія скорочує кошти Когезійних фондів на 12 відсотків для підтримки економічно слабших регіонів. Також, за ініціативи Фінляндії, бюджет сільського господарства суттєво зменшать — його скорочення становитиме 13 відсотків.
Зменшення витрат на сільське господарство на 13 відсотків сильно вдарить по аграрних країнах, але насправді це вже очікувалося і є цілком закономірним. Що сім років затверджується бюджет для спільної сільськогосподарської політики, і 7, 14 та 21 рік тому також попереджали, що занадто багато коштів ЄС йде на аграрні підприємства.
Через послідовні вибори в різних країнах ЄС, плутанину навколо Brexit, триваючу міграційну кризу й страх можливості нової фінансової кризи переговори щодо реформування СПС (спільної сільськогосподарської політики) зайшли в глухий кут. Наразі початок у Брюсселі запланований на середину 2021 року. Те, що вже зараз відбуваються суттєві скорочення, є негативним сигналом.
Початкова пропозиція (старої) Комісії щодо нового багаторічного бюджету вже була під сильним обстрілом. Тенденція була такою: ще менше грошей на сільське господарство (перший стовп) і подальший зсув на екологічні та кліматичні заходи (другий стовп) плюс можливо лінійне скорочення загального аграрного бюджету на 10 відсотків. Це означає подальше суттєве зменшення підтримки доходів. Про це новий (польський) комісар з питань сільського господарства Войцеховський недавно мудро промовчав під час слухань у Європарламенті, інакше він би одразу йшов з посади.
За пропозицією Фінляндії 1,07 відсотка залишається вище за нинішній бюджет. Це створює конфлікт із чотирма північними країнами ЄС, зокрема Нідерландами й Німеччиною. Вони вважають, що бюджет ЄС не повинен зростати, а навпаки має скорочуватися через вихід Великобританії. Ці країни хочуть утримати бюджет на рівні 1 відсотка ВВП.
З їхньою позицією четверо лідерів урядів йдуть на протистояння з іншими країнами ЄС, Європейською Комісією та Європейським Парламентом, які вважають жорстку межу у 1 відсоток для видатків нереально низькою.
Розчаруванням для «жадібної четвірки», як називають цих листонош у Брюсселі, є те, що Німеччина (найбільший платник до бюджету ЄС) не підтримує жорстку межу 1,00 відсотка. За словами учасників, канцлер Меркель не хоче ставити свій підпис, бо вважає 1,00 відсотка занадто жорстким обмеженням. Вона залишає собі простір для компромісу, який вийде дорожчим.