Російське міністерство торгівлі та промисловості порекомендувало вітчизняним виробникам добрив тимчасово припинити експорт. Така «рекомендація» фактично є забороною на експорт за вказівкою Кремля. Існують інші країни, які виробляють і експортують добрива, але вони значно дорожчі.
Білорусь – важливий постачальник калію для країн Європейського Союзу, Південної Америки та США – також призупинила експорт добрив через відсутність доступу до порту Клайпеда (Балтійське море) у сусідній Литві на півночі.
Минулого тижня великі міжнародні оператори контейнерних перевезень, такі як Maersk і Hapag-Lloyd, прийняли рішення більше не здійснювати рейси до російських портів. Maersk, що обслуговує маршрути до Санкт-Петербурга і Калінінграда на Балтійському морі, Новоросійська на Чорному морі, а також Владивостока і Восточного на російському сході, тимчасово припинила всі контейнерні перевезення до Росії.
Зупинка експорту російських мінеральних добрив вплине не лише на сільське та садове господарство Європи, а й на світову торгівлю соєю та зерновими культурами. Бразилія, найбільший у світі виробник і експортер соєвих бобів та важливе джерело кукурудзи, розпочне посіви пізніше цього року, але нестача добрив сильно вплине на бразильське сільське господарство.
Заборона імпорту російських добрив особливо вдарить по африканських країнах, які найменш здатні компенсувати порушення ринку та мають обмежений доступ до альтернатив, зазначає колишній головний економіст USDA.
Росія є важливим виробником калійних, фосфатних та азотистих добрив — ключових поживних речовин для рослин і ґрунту. Вона виробляє понад 50 мільйонів тонн добрив щорічно, що становить 13% світового обсягу. Основними гравцями є Phosagro, Uralchem, Uralkali, Acron та Eurochem. Вони постачають переважно до Азії і Бразилії.
Країни ЄС залежать від Росії приблизно на 26% імпорту сечовини, 26% імпорту фосфатів та 21% імпорту калію. Аналогічно Бразилія залежить від Росії, на долю якої припадає близько 46% імпорту калію, 20% імпорту сечовини та 13% імпорту фосфатів цієї країни.