Брюссель хоче за допомогою цього бойкоту запобігти подальшому зловживанню Орбаном свого тимчасового головування в ЄС. Інші країни ЄС поки що (чи не) не долучаються до бойкоту, але розглядатимуть свою участь у засіданнях у Будапешті «в кожному окремому випадку».
Перші заклики до бойкоту надійшли від групи євродепутатів, які закликали Європейський Союз позбавити Угорщину права голосу у Раді ЄС. Цей заклик було зроблено у відповідь на зустріч Орбана з Путіним та його постійну критику підтримки ЄС України.
Декілька високопосадовців ЄС підтримали цей заклик і заявили, що не братимуть участі у міністерських зустрічах, організованих під угорським головуванням. Це означає, що багато засідань можуть відбутись без присутності провідних посадовців ЄС.
Важливим пунктом занепокоєння є запланований саміт у Будапешті, на якому наприкінці цього місяця мають зібратися міністри закордонних справ ЄС. Кілька держав-членів уже заявили, що бойкотуватимуть цей саміт. Європейська Комісія також заявила, що жоден з її комісарів не братиме участі у заходах, організованих угорським урядом.
Напруженість між Угорщиною і рештою ЄС не є новою. Угорщину раніше критикували за внутрішню політику, зокрема щодо питань верховенства права, свободи преси та прав людини.
Аналітики відзначають, що бойкот засідань в Угорщині може серйозно ускладнити ефективність угорського головування. Без участі ключових представників ЄС важливі рішення можуть затримуватись або ухвалюватись із труднощами. Угорський уряд відреагував підкресленням, що країна належним чином виконуватиме свою роль головуючої, незважаючи на бойкот.
Орбан раніше висловлював критику щодо того, що він вважає втручанням ЄС у внутрішні справи Угорщини, і наполягає, що його зустріч з Путіним була у національних інтересах Угорщини.