Перед фінансовим євросаммітом президент ЄС Шарль Мішель представив компромісну пропозицію щодо багаторазового бюджету, якою намагається врахувати побажання та вимоги урядів ЄС, Європейської комісії та Європейського парламенту.
Протягом тривалого часу точилися гарячі дискусії щодо майбутнього багаторазового бюджету, і деякі вже загрожували бойкотом чи блокуванням. Наступного тижня в Брюсселі буде представлено пропозицію, бюджет якої нижчий за той, що хотіли Європейська комісія та Європарламент, але все ще вищий за те, що більшість країн ЄС, зокрема Нідерланди, бажали до цього часу.
Витрати у кінцевій пропозиції президента ЄС Мішеля становлять 1,074 відсотка від спільного європейського доходу (ВВП), що дорівнює 1094 мільярдам євро. Європейська комісія хоче значно збільшити бюджет приблизно до 1300 мільярдів євро, або 1,11 відсотка. Європарламент бажає ще більшого бюджету і передбачає близько 1500 мільярдів євро (1,3 відсотка) на період 2021 – 2027 років.
Цими 1,074 відсотка Мішель тримається рівня раніше відхиленої пропозиції минулого фінського головування в ЄС, але при цьому враховує деякі пропозиції та вимоги різних сторін. Зокрема, він скорочує видатки на сільськогосподарські субсидії та розвиток сільських територій більш ніж на 50 мільярдів до 329 мільярдів євро. Для деяких країн ЄС це майже неприйнятно, але для інших це все ще недостатньо.
Для підтримки менш розвинених регіонів (кохезійний фонд) передбачене подібне скорочення, через що загальна сума становитиме 323 мільярди. Чим багатша країна, тим менше вона отримає з цього фонду. Через це багатші країни ЄС втратять доходи. Більше того, деякі «річні знижки» для економічно сильних країн будуть скасовані.
Країни, які нехтують верховенством права, мають потенційно підлягати скороченню фінансування. Однак у пропозиції Мішеля це буде значно складніше, ніж у попередній пропозиції. Це більше-менш вимога як Комісії, так і Європарламенту, але прем’єри та глави держав досі не наважуються реальнодіяльно протидіяти відмовникам, таким як Польща та Угорщина.
Пропозиція також передбачає більше власних доходів для бюджету ЄС, хоча їх поки не можна вважати податками ЄС. Йдеться про доходи від аукціонів дозволів на викиди CO2 та податок на не перероблену пластикову упаковку, як співфінансування Зеленого курсу. Це має принести близько 14–15 мільярдів.
Мішель також пропонує, щоб держави-члени могли зберігати лише 12,5 відсотка зборів, які вони збирають з імпортних товарів, замість нинішніх 20 відсотків. Крім того, країни ЄС мають додатково внести 10 мільярдів у Європейський інвестиційний банк, щоб створити 500 мільярдів додаткових інвестицій у клімат і цифровізацію.
Під час євросамміту наступного тижня відбудуться жорсткі переговори щодо обсягу бюджету і напрямів витрат. Президент ЄС Шарль Мішель не повідомив, скільки триватиме саміт. У Брюсселі розраховують, що простої угоди не буде. Передбачається, що, можливо, доведеться вести переговори й уночі. Можливо, знадобиться навіть додатковий саміт у подальшому. Усі 27 держав-членів мають погодитися з бюджетом.