Данський уряд ухвалив це рішення зокрема після інтенсивних переговорів із Європейською комісією. За останні десять-п'ятнадцять років Данія, так само як і Нідерланди та Ірландія, не змогла достатньо зменшити забруднення у (прибережних) водах.
Раніше Німеччина протягом багатьох років намагалася уникнути європейських правил і внаслідок цього вже у 2014 році втратила дерогацію. Деякі датські сільськогосподарські підприємства мають 22-річне звільнення від дії нітратної директиви, але незабаром їм доведеться розподіляти менше органічних добрив на пасовищах. Тож у короткостроковій перспективі для одного мільйона тонн тваринних добрив потрібно буде знайти інше місце застосування.
Втратство дерогації матиме великі наслідки для сектору ВРХ, оскільки приблизно 40 відсотків датських молочних корів знаходяться на фермах, які користуються нею. Тваринникам доведеться знайти до 35 відсотків більше площ, щоб розмістити свої тваринні добрива в інших місцях, що, за оцінками, становить близько 30 000 додаткових гектарів. У Ірландії існує загроза подібної ситуації.
В останні роки послідовні міністри сільського господарства Нідерландів безуспішно намагалися отримати дозвіл на подальше відтермінування. Але з Брюсселем це питання не обговорюється, частково тому, що вже існує поетапне поступове припинення впродовж кількох років.
Варіант можливого скорочення поголів'я худоби вже кілька місяців перебуває серед пріоритетів у Данії, зокрема після того, як комісія експертів («зелена тріарка») рекомендувала ввести додатковий податок на викиди азоту. У такому разі тваринники можуть отримати субсидію на перехід до стійкого та кліматично нейтрального виробництва продуктів харчування.