Данський уряд продовжує вже розпочатий курс на зменшення бюрократії в європейському регулюванні. Особливу увагу приділяють зниженню адміністративного навантаження на бізнес і громадян.
Іншою важливою темою є посилення продовольчої безпеки. Данія прагне пришвидшити європейські рішення щодо дозволу нових генетичних технологій у сільському господарстві. Між країнами ЄС та у Європарламенті існують великі розбіжності з цього питання, але Данія сподівається досягти згоди в найближчі місяці.
Також до порядку денного входить майбутнє Спільної сільськогосподарської політики. Розглядається можливість скасування застарілих правил та посилення інновацій і сталого розвитку в секторі. Втім, данці утримуються від висловлень щодо спірних питань, таких як можливі скорочення бюджету Європейського сільського господарства.
У самій Данії готується нова система оподаткування, що стосується викидів парникових газів у сільському господарстві. Ця так звана «трипартитна модель» розроблена у співпраці з данськими фермерськими організаціями та профспілками. Податок планують ввести в Данії з 2030 року. Подібний збір за забруднення повітря може бути також запроваджений у ЄС.
За даними данського аграрного журналу Landbrugsavisen, данські фермери побоюються, що цей податок послабить їх конкурентоспроможність. Хоча план Данії передбачає компенсації та підтримку інновацій, залишаються побоювання щодо економічних наслідків для середнього аграрного бізнесу.
Водночас в інших частинах Європи зростає опір екологічним правилам у сільському господарстві. Протести фермерів проти вимог Зеленого курсу стають гучнішими, а різні галузеві організації виступають за відтермінування або скасування кліматичних заходів, що обмежують їхню діяльність.
У Європарламенті посилюється політичний тиск щодо перегляду зобов’язань Зеленого курсу. Все більше політичних сил виступають за пом’якшення або відтермінування кліматичних правил. Отже, під час свого головування Данія має лавірувати між амбіціями сталого розвитку та політичною підтримкою в ЄС.