У четвер у Брюсселі зберуться лідери урядів країн ЄС, щоб обговорити новий багаторічний бюджет. Через великі розбіжності цей позачерговий фінансовий саміт навряд чи призведе до досягнення згоди або угоди, хіба що до політичної домовленості про необхідність модернізації пакету завдань ЄС.
Істина проблеми полягає в тому, що кілька країн і політичних лідерів визнають необхідність «модернізації» способу роботи та пакету завдань вже 75-річного Європейського Союзу, а також в тому, що ЄС повинен брати на себе більше і інші завдання. Прикладами цього є кліматична політика, «Зелена угода» та нові джерела енергії, кращий контроль зовнішніх кордонів, справедливий розподіл прийому шукачів притулку та модерна технологічна політика.
Проте оскільки більшість країн ЄС не бажають збільшувати свої щорічні внески до Брюсселя, коштів на такі бажані нові завдання немає, і тому доведеться скорочувати фінансування нинішніх завдань. Постає питання: навіщо ЄС і надалі виконувати те, що він робить уже десятиліттями? Важливою частиною є європейська аграрна політика, що щороку коштує 59 мільярдів євро, що становить понад третину загального бюджету. Нідерланди є однією з країн, яка вважає, що бюджет для спільної сільськогосподарської політики (САП) можна зменшити на чверть.
Саме цього тижня вчасно інформований журнал Politico розкрив, що вже давно за лаштунками Брюсселя на найвищому рівні точиться боротьба за ці аграрні субсидії. Найвищий чиновник аграрного відділу, генеральний директор, протистоїть тому, щоб оцінка та розподіл аграрних субсидій підпорядковувались надто швидкій трансформації в рамках «Зеленої угоди». Це випливає з оприлюднених внутрішніх листів.
Головний аграрієць у Брюсселі вважає, що нинішні аграрні субсидії не можна зараз припиняти або скорочувати. Натомість він нібито підтримує ідею не припиняти, а спочатку зменшити темпи. Очікується, що особливо Франція та Польща опиратимуться скороченню аграрних субсидій. У компромісній пропозиції, яку представив президент ЄС Шарль Мішель, частина нинішніх субсидій буде переорієнтована на пряме «підтримання доходів» фермерів, а менше коштів отримає великий аграрний бізнес.
Наприкінці березня очікуються пропозиції щодо стратегії «від ферми до столу» та стратегії біорізноманіття на 2030 рік. Це стане вагомим чинником у новій САП, якщо це схвалить Європейська комісія. Країни-члени ЄС повинні будуть включити у свої плани САП мінімум 40% витрат, що сприятимуть кліматичним цілям. Європейський кліматичний закон це закріпить, тому нові плани САП будуть у будь-якому разі перевірятись на відповідність кліматичній політиці. Саме тому зараз у Брюсселі не варто очікувати озвучення конкретних цифр щодо скорочення аграрних витрат.
Голова уряду Нідерландів Марк Рютте протягом наступних днів на спеціальному саміті ЄС наполягатиме на своєму бажанні не збільшувати європейський бюджет та внески Нідерландів. Навіть якщо в обмін він отримає «сучасніший» бюджет ЄС, прем’єр-міністр Рютте не хоче збільшення внесків.
Про це Рютте заявив у вівторок увечері під час дебатів у парламенті в Гаазі. Він вважає, що пропозиція, яку нещодавно зробив президент ЄС Шарль Мішель, має бути відкликана. За словами Рютте, позиція Нідерландів щодо незбільшення європейського бюджету є лише засобом, щоб Нідерланди принаймні не платили більше, ніж зараз.
Європейська комісія хоче збільшити бюджет ЄС до 1,11% від сукупної економіки всіх країн ЄС. Президент ЄС Шарль Мішель у своїй компромісній пропозиції намагається утримати бюджет на рівні 1,074%. Для Нідерландів це означає збільшення на 2 мільярди євро. Рютте готовий розглядати можливість збільшення бюджету, якщо це не означатиме, що Нідерланди платитимуть більше в чистому вигляді.